Альфред Август Людвіг Вільгельм фон Левінскі (; 14 січня 1831, Мюнстер — 22 липня 1906, Герліц) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Альфред походив із померано-кашубського шляхетського роду Левінскі. Він був сином оберстлейтенанта у відставці Августа Якоба фон Левінскі (1791–1870) та його дружини Шарлотти Вільгельміни, уродженої Зейдель (1804–1869). Його старший брат Едуард також став прусським генералом.

Спочатку Левінскі був кадетом у Вальштатті, однак у липні 1844 року він повернувся до батьків і навчався у гімназії Фрідріха Вільгельма в Штеттіні, а згодом у реальному училищі в Берліні. Левінскі вступив до 9-го піхотного полку Прусської армії 7 червня 1848 року, був призначений фенріхом 11 березня 1849 року та підвищений до другого лейтенанта 6 грудня 1849 року. Як такий, Левінскі навчався у Загальній військовій школі з середини жовтня 1853 до кінця липня 1856 року. Потім він служив інструктором у Дивізійній школі в Штеттіні з 1 жовтня 1857 до 1 липня 1859 року та був підвищений до першого лейтенанта 9 лютого 1858 року.

У 1864 році Левінскі брав участь у війні проти Данії як капітан, воюючи під Бюффелькоппелем, беручи участь у штурмі укріплень Діббьоля та переправі до Альса. Після закінчення війни він став ад'ютантом Генерального командування 3-го армійського корпусу. Під час Австро-прусської війни 1866 року він служив у Генеральному командуванні 1-го армійського корпусу та брав участь у битвах під Мюнхенгрецем, Їчином та Кеніггрецем.

У 1867 році Левінського перевели до Великого Генерального штабу, а в 1870 році він брав участь у Французько-прусській війні у складі Генштабу 5-ї дивізії, де він брав участь у боях навколо Меца, а пізніше воював на Луарі. Він особливо відзначився під Вілле-ле-Пленуа та в битві під Шанжем.

У 1872 році він був підвищений до оберстлейтенанта і став начальником Генштабу 9-го армійського корпусу. 19 вересня 1874 року Левінскі став оберстом і, як такий, командував 19-м піхотним полком «фон Курб'єр» (2-й Позенський) з 5 лютого 1878 по 17 листопада 1880 року. Після цього йому було доручено командування 9-ю піхотною бригадою. Після підвищення до генерал-майора 18 січня 1881 року Левінскі був затверджений на посаді командира бригади. 2 листопада 1885 року він залишив командування бригадою і отримав командування 4-ю дивізією, якою він командував після підвищення до генерал-лейтенанта 12 грудня 1885 року до 7 квітня 1889 року. Згодом Левінскі був призначений губернатором Страсбурга, а 27 січня 1890 року його було підвищено до генерала піхоти. З 4 листопада 1890 року Левінський обіймав посаду командувача-генерала 15-го армійського корпусу. Левінскі було відправлено у відставку з отриманням пенсії 1 квітня 1892 року.

Сім'я 15 квітня 1857 року одружився в Берліні з Анною Доротеєю Пелеманн (1837–1891). В пари народились 11 дітей:

Марія Анна Вільгельміна Луїза (1859) Клара Адель Августа (1860–1927) Альфред (1862–1914) — генерал-майор. Загинув у бою під час Першої світової війни. Вільгельм (1867–1942) — генерал-майор. Фелікс (1869–1936) — генерал-майор. Віктор Фрідріх Карл (1870–1873) Карл Едуард Отто Курт (1872) — головний магістрат та орендар земельної ділянки. Елізабет Анна (*/† 1875) Ебергард Юліус Рудольф Пауль (1876–1917) — оберлейтенант охоронних частин Німецької Східної Африки. Загинув у бою під час Першої світової війни. Маргарита Аліса Іда (1879–1893)

Нагороди

Орден Червоного орла 4-го класу з мечами 3-го класу з бантом і мечами на кільці 2-го класу з дубовим листям і мечами на кільці зірка до ордена 2-го класу 1-го класу з дубовим листям і мечами на кільці великий хрест з дубовим листям і мечами (1 квітня 1892) Королівсьвий орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (14 серпня 1864) Дюппельський штурмовий хрест Пам'ятна медаль за війну 1864 року проти Данії Альзенський хрест Орден Корони (Пруссія) 3-го класу з мечами 2-го класу з мечами на кільці 1-го класу з мечами на кільці Пам'ятний хрест за кампанію 1866 Залізний хрест 2-го (із застібкою «25») і 1-го класу Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Pour le Mérite (19 січня 1873) Орден Вендської корони, командорський хрест Орден Бертольда I, великий хрест Орден Альберта (Саксонія), великий хрест Столітня медаль

Література

Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 9, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 986919780, S. 469–472, Nr. 3016. Lewinski, Alfred von. In: Brockhaus Conversations-Lexikon. 14. A. 1908. Band 11. Deutscher Ordens-Almanach, 1904, S. 663