Заряджена чорна діра — чорна діра, яка має електричний заряд. Оскільки електромагнітне відштовхування при стисканні електрично зарядженої маси значно більше, ніж гравітаційне притягання (приблизно на 40 порядків величини), не очікується, що в природі утворюватимуться чорні діри зі значним електричним зарядом.
Категорії Два типи заряджених чорних дір — це чорні діри Рейснера — Нордстрема (без моменту імпульсу) та чорні діри Керра — Ньюмена (з моментом імпульсу).
Чорну діру можна повністю охарактеризувати трьома (і лише трьома) величинами:
М — маса J — момент імпульсу Q — електричний заряд
Заряджені чорні діри — це два з чотирьох можливих типів чорних дір, які були знайдені шляхом розв'язання теорії гравітації Ейнштейна, загальної теорії відносності. Математичні розв'язки для форми простору та електричного та магнітного полів поблизу чорної діри названі на честь людей, які вперше їх розробили. Складність розв'язків зростає залежно від того, який із двох параметрів, J та Q, дорівнює нулю (чи ні) (маса M чорної діри може бути крихітною, але не нульовою). Чотири категорії розв'язків наведено в таблиці нижче: Тип чорної діри Опис Обмеження Шварцшильда не має ані моменту імпульсу, ані електричного зарядуJ = 0Q = 0 Керра має момент імпульсу, але не має електричного зарядуQ = 0 Райсснера — Нордстрема не має моменту імпульсу, але має електричний зарядJ = 0 Керра — Ньюмена має і момент імпульсу, і електричний заряд Розв'язки рівняння поля Ейнштейна для гравітаційного поля електрично зарядженої точкової маси (з нульовим моментом імпульсу) у порожньому просторі отримали в 1918 році Ганс Райсснер та , невдовзі після того, як Карл Шварцшильд знайшов метрику Шварцшильда як розв'язок для точкової маси без електричного заряду та кутового моменту.
Див. також
Метрика Райснера — Нордстрема
Примітки
Посилання COSMOS — The SAO Encyclopedia of Astronomy — Black Hole