Протести в Ірані (2025–2026)

Протести в Ірані 2025—2026 років чи Революція «Лев і Сонце» (Перською мовою: انقلاب شیر و خورشید) були спричинені катастрофічним падінням ріала (≈1,45 млн за долар станом на грудень 2025 року), високою інфляцією та загостренням економічного тиску, зокрема, через події кінця 2025 року. Протести почалися з торгівельних страйків на базарах Тегерана й поширились на інші міста з вигуками «Свобода» та закликами до зміни режиму. Сили безпеки відповіли застосуванням сльозогінного газу, а ЗМІ повідомляли про перші жертви на початку 2026 року.

Журналісти припускали, що протести закінчилися 25-26 січня.

21 січня іранський уряд заявив про придушення протестів завдяки репресіям, в результаті яких загинули тисячі людей.

Загальна інформація Реза Пахлаві, син шаха Мохаммеда Рези Пехлеві, підтримав протестувальників і закликав іранців, зокрема сили безпеки та правоохоронні органи, приєднатися до протестів.

До 9 січня мільйони людей вийшли на вулиці в протестах по всіх 31 провінціях та щонайменше 180 містах. 10 січня 2026 року Iran International повідомив, що принаймні 2000 протестувальників загинули по всій країні за останні 48 годин на фоні відключення інтернету, оскільки іранські силові органи посилили використання бойових патронів проти демонстрантів. Лікарні в Тегерані та Ширазі були переповнені пораненими протестувальниками, багато з яких отримали вогнепальні поранення. Представник іранського міністерства закордонних справ підтвердив, що силовики стріляли по протестувальниках, що викликало міжнародну стурбованість з приводу прав людини. Крім того, тисячі людей були арештовані під час жорстокої кампанії придушення протестів.

Попри відключення інтернету, 10 січня 2026 року The Guardian задокументував численні повідомлення про відкриття вогню силовиками на демонстраціях. Один свідок заявив, що бачив «сотні тіл» по всьому Тегерану. 11 січня Time повідомив, що група іноземних академіків та професіоналів оцінила кількість загиблих у 6000 осіб, ґрунтуючись на повідомленнях з лікарень, без урахування тіл, які одразу відправлялися до моргів. 13 січня Iran International повідомив, що щонайменше 12 000 людей загинули; CBS News того ж дня повідомив, що активістські групи в Ірані оцінили кількість загиблих на рівні не менше 12 000 осіб, а можливо, до 20 000.

17 січня The Sunday Times повідомив, що мережа іранських лікарів в країні підрахувала, що «щонайменше 16 500-18 000» осіб загинули і 330 000 отримали поранення, при цьому медичний працівник охарактеризував вбивства як випадок «геноцид під прикриттям цифрової темряви». Ці виступи стали наймасовішими в Ірані з 2022 року. Влада посилила заходи безпеки в районах Тегерана, де розпочиналися демонстрації.

Передумови Економіка Ірану останніми роками перебувала в стані кризи. Значним ударом стало відновлення санкцій США 2018 року, за першої адміністрації Трампа. Тоді президент США оголосив про вихід з укладеної з Іраном та іншими державами угоди «Спільний всеосяжний план дій» 2015 року, яка обмежувала ядерну програму та передбачала контроль в обмін на поступове послаблення санкцій. США заявили, що угода більше не має сенсу, оскільки не охоплює програму балістичних ракет Ірану. Тегеран продовжив роботу над ядерною програмою.

Восени 2025 року проти Тегерану застосували хвилю нових обмежень. У вересні Рада Безпеки ООН відновила санкції, які діяли щодо Ірану ще до ядерної угоди 2015 року. Це сталося на тлі відсутності прогресу в переговорах, оскільки Іран відмовився надати конкретні зобов'язання щодо відмови від створення ядерної зброї. Згодом до санкцій долучився і ЄС, заборонивши країні торгівлю сталлю та металами. А в листопаді, на тлі повідомлень про відновлення програми з виробництва балістичних ракет, США також запровадили нові санкції, спрямовані на обмеження виробництва ракет та ударних дронів.

Економічну кризу в Ірані поглибили спільні удари Ізраїлю та США по іранських ядерних об'єктах у червні 2025 року. У результаті Іран опинився серед найбільш ізольованих держав світу: через численні міжнародні обмеження країна має труднощі з доступом до фінансових ринків. Залежність від імпорту лише загострює ситуацію та підживлює інфляцію.

Санкції 2018—2025 Рік Ініціатор санкцій Опис 2018 США Вихід з ядерної угоди, відновлення економічних санкцій 2019–2020 США, ЄС Обмеження фінансових операцій, експорт нафти 2025 (вересень) Рада Безпеки ООН Відновлення санкцій до рівня 2015 року 2025 (жовтень) ЄС Заборона торгівлі сталлю та металами 2025 (листопад) США Санкції проти виробництва балістичних ракет та ударних дронів

Протести

2025

28 грудня Протести розпочалися після того, як підприємці з тегеранських базарів Alaeddin і Charsou оголосили страйк та зачинили свої крамниці. Причиною невдоволення стало різке падіння національної валюти та, на їхню думку, неспроможність влади стабілізувати ситуацію на ринку. Згодом окремі зібрання перекинулися на прилеглі вулиці, зокрема на Джомхурі.

29 грудня Силовики спробували розсіяти протестувальників, використавши сльозогінний газ.

30 грудня Хвиля страйків посилилася: крамниці припинили роботу в районах Шуш і Молаві в Тегерані, а також на площі Накш-е-Джахан в Ісфахані. Повідомляється, що в Хамадані силовики відкривали вогонь по протестувальниках, тоді як у Тегерані та Маларді для розгону демонстрантів застосували сльозогінний газ.

31 грудня Акції протесту відбулися в Ісфахані, Керманшаху та Фасі. У Фасі демонстранти зібралися біля будівлі губернатора, тоді як у Керманшаху ринки припинили роботу в межах страйку. Повідомляється, що правоохоронці застосували проти учасників протестів бойові набої та сльозогінний газ.

2026

1 січня Працівники центрального ринку фруктів і овочів у Тегерані також зупинили роботу та долучилися до протестів. Для розгону демонстрантів правоохоронці використали сльозогінний газ.

2 січня Після двох днів відносного затишшя в Тегерані демонстранти знову вийшли на вулиці, вигукуючи гасла проти Алі Хаменеї. Тим часом Дональд Трамп заявив, що США можуть втрутитися у разі застосування іранською владою смертельного насильства проти протестувальників. У відповідь Міністерство закордонних справ Ірану пригрозило «відплатою» та попередило про можливі наслідки таких заяв.

Акції також відбулися в Захедані — місті, яке вже було одним із центрів протестів у 2022 році. Похорони загиблих учасників протестів у Марвдашті, Кухдашті та Фуладшахрі переросли у нові зібрання. Щонайменше семеро людей загинули, понад 30 отримали поранення, а з 28 грудня затримано 119 осіб. Дональд Трамп заявив про готовність підтримати протестувальників, водночас застерігши іранську владу.

3 січня Акції протесту відбулися щонайменше у 174 населених пунктах у 60 містах із 25 провінцій. Повідомляється про щонайменше 582 затриманих і не менш як 15 загиблих серед учасників протестів.

4 січня У центрі Тегерана відбулися зіткнення: силовики в цивільному діяли поблизу головного базару та торговельних центрів Alaeddin і Charsou. Принц Реза Пехлеві, який перебуває у вигнанні, закликав учасників протестів залишатися на вулицях і блокувати дороги, щоб ускладнити їхнє придушення. Осередками заворушень залишалися університети, ринки та міста в провінціях.

За тиждень загинули щонайменше 15 протестувальників і один представник сил безпеки.https://archive.today/20260104184447/https://www.iranintl.com/en/liveblog/202512283787%23202601043325forced-confessions/

5 січня Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило США та Ізраїль у втручанні у внутрішні справи країни та заохоченні насильства через їхні заяви.

У понеділок у районі Баге Сепахсалар у Тегерані протестувальники вийшли на вулиці та скандували «Смерть Алі Хаменеї».

6 січня Два міста у курдській провінції — Абданан і Малекшахі — опинилися під контролем протестувальників. Офіційні інформаційні агентства повідомляли про загиблих у зіткненнях, водночас намагаючись применшити масштаби протестів.

Повідомляється про 35 загиблих унаслідок сутичок.

7 січня Попри тиск влади, демонстрації тривали у багатьох регіонах Ірану. Щонайменше в 37 містах відбулися вуличні зібрання, акції протесту та страйки робітників, охопивши 24 провінції.

8 січня В Ірані обмежили доступ до інтернету після заяв судових та силових структур про посилення заходів проти протестів.

9 січня Дональд Трамп попередив про можливе застосування жорстких заходів проти Ірану у разі, якщо влада почне вбивати протестувальників. Його застереження прозвучало після того, як правозахисні організації звинуватили іранські сили безпеки у стрільбі по демонстрантах.

За даними Iran Human Rights, від початку протестів сили безпеки вбили щонайменше 45 людей, серед яких восьмеро неповнолітніх.

10 січня Протести тривають. Обмеження доступу до інтернету ускладнило передавання інформації про них за кордон. Вночі нові акції спалахнули в північних районах Тегерана, де люди зібралися на мітинг.

Станом на цей день повідомляється про понад 50 загиблих, серед яких є діти.

11 січня Число загиблих сягнуло 544 осіб, хоча інші джерела повідомляють про 116 жертв.

За інформацією HRANA, щонайменше 10 681 особу було заарештовано. Активісти повідомляють, що протести відбулися у 585 місцях у 186 містах, охопивши всі 31 провінцію країни.

12 січня Президент Трамп повідомив, що Іран запропонував США провести переговори щодо ядерної угоди.

Речник Міністерства закордонних справ Ірану Ісмаїл Багаї підтвердив застосування вогню на ураження проти протестувальників, переклавши відповідальність за насильство на самих громадян.

13 січня Трамп попередив, що будь-яка країна, яка веде бізнес з Іраном, ризикує потрапити під 25-відсотковий тариф на торгівлю зі США.

14 січня Курдська Партія Свободи заявила про напад на штаб-квартиру КВІР у Керманшаху, стверджуючи, що їм вдалося проникнути всередину та завдати значних втрат силам КВІР.

15 січня За даними правозахисної організації HRANA, число загиблих досягло 2615 осіб, а близько 20 000 людей було заарештовано.

Бригадний генерал Мохаммад Карамі, командувач сухопутних військ КВІР, повідомив, що іранські збройні сили перебувають у стані підвищеної готовності через загрози військової агресії США на тлі заворушень, які, за його словами, підтримуються з-за кордону.

16 січня В Ірані повідомили про понад 3000 арештів у зв'язку з протестами.

У Тегерані та деяких інших містах ситуація залишалася відносно спокійною, тоді як доступ до інтернету був обмежений.

У Захедані після п'ятничної молитви пройшли акції протесту з гаслами проти верховного лідера Алі Хаменеї.

17 січня За даними Інституту вивчення війни (ISW), жодних протестів зафіксовано не було.

Правозахисна організація HRANA повідомляє про понад 3090 загиблих, серед яких близько 2885 — протестувальники. Алі Хаменеї звинуватив Дональда Трампа в «підбурюванні протестів». Опозиційний лідер Реза Пехлеві закликав до нових протестів, заявивши, що нинішній режим є нежиттєздатним.

За інформацією The Sunday Times, іранський режим вбив щонайменше 16 500 людей та поранив понад 330 000 осіб.

18 січня Режим жорстко придушував протести. За даними Human Rights Activists News Agency, загинуло понад 5000 людей, серед яких багато демонстрантів, дітей та цивільних, а кількість затриманих перевищила 26 000. По всій країні тривають масові арешти та блокування інтернету.

19 січня У більшості великих міст Ірану протести стихли після масового й жорстокого придушення силами безпеки, арештів та обмежень доступу до інтернету. Загальна кількість загиблих перевищила 5000 осіб, а десятки тисяч були арештовані, що робить ці події одним із найкривавіших придушень у сучасній історії Ірану.

Влада охарактеризувала учасників протестів як «терористів» і продовжує кримінальні переслідування. За даними урядового комюніке, частина вулиць і районів залишалася порожньою через комендантську годину та присутність сил безпеки, а критики режиму повідомляли про випадки насильства над затриманими, включно з тортурами.

21 січня