4-та винищувальна ескадра () — винищувальна ескадра Люфтваффе, що перебувала у складі повітряних сил вермахту за часів Другої світової війни.

Історія Штаб JG 4 був створений 15 червня 1942 року в Ансбаху шляхом перейменування штабу Jagdgeschwader z.b.V. Його було розформовано наприкінці війни в Леку, Північна Фризія. 4-та винищувальна ескадра заснована 7 серпня 1942 року в районі місії німецьких Люфтваффе у Румунії, маючи в строю лише одну ескадрилью. До літа 1944 року сформовано повноцінну авіаційну ескадру.

JG 4 став одним із трьох Люфтваффе, у складі яких перебували спеціалізовані групи «винищувачів бомбардувальників», що отримали назву «штурмова група» (). 7 серпня 1942 року в Мізілі, Румунія, з однієї ескадрильї JG 77 сформовано 1./JG 4. До 1943 року I./JG 4 була укомплектована: 2./JG 4 сформована в грудні 1942 року, а 3./JG 4 — в січні 1943 року. Румунська 53-тя винищувальна ескадрилья була прикріплена до JG 4 як 4./JG 4 до 1944 року. Нова 4./JG 4 створена в серпні 1944 року.

II./JG 4 штурмова група сформована 12 липня 1944 року в Зальцведелі з I./Zerstörergeschwader 1 (ZG 1) та з елементів 1-го майора Ганса-Гюнтера фон Корнацкі. Група була озброєна модифікованими та важкоброньованими FW 190A-8/R2. Хоча важкоброньовані винищувачі виявилися ефективними проти важких бомбардувальників ВПС армії США, вони виявилися вразливими до численних винищувачів ескорту і тому зазнали великих втрат. III./JG 4 також сформована в липні 1944 року з III./ZG 1 у Ротенбурзі.

Як й інші винищувальні частини, що брали участь в операціях з повітряної оборони Райху (), у середині 1944 року «гешвадери» мали унікальні кольорові позначення на задній частині фюзеляжу з різними комбінаціями кольорів, унікальними для кожного крила. Позначення JG 4 являло собою чорно-біло-чорну смугу на задній частині фюзеляжу.

11 вересня 1944 року II.(штурмова)/JG 4 у супроводі III. групи перехопила бомбардувальний наліт ПС США поблизу Хемніца. Атакуючи 100-ту та 95-ту бомбардувальні групи, «гешвадери» заявили про знищення близько 13 американських бомбардувальників. Перехоплена 339-ю та 55-ю винищувальними групами ескорту JG 4 зазнала серйозних збитків унаслідок контратак, втративши 21 пілота вбитими та ще 9 важко пораненими під час виконання завдання.

У жовтні 1944 року IV./JG 4 сформована з елементів II./JG 5 у Фінстервальде, оснащена Messerschmitt Bf-109G та K.

2 листопада штурмова група спільно з IV./JG 3 перехопила формування американських бомбардувальників у районі Лейпцига. II./JG 4 атакувала 457-му бомбардувальну групу та знищила дев'ять B-17 «Летюча фортеця», хоча група втратила 16 Fw 190 з 22, під ударами потужного ескорту американських винищувачів.

З листопада 1944 року ескадри, діючи з Франкфурта, зазнали важких втрат, коли вилетіли на перехоплення повітряного наступу союзників. За винятком II.(штурмової)/JG 300, важкі втрати означали, що штурмова група практично припинила своє існування до кінця листопада 1944 року, а з перекиданням до Бабенгаузена в грудні 1944 року залишки II./JG 4 виконували ті ж винищувальні та штурмові операції, що й їхні аналогічні підрозділи, до кінця свого існування, і не брали участі в полюванні на важкі бомбардувальники, не збивши жодного з них. На початку 1945 року II. група була переозброєна винищувачами Focke Wulf Fw 190A-9 та пізнішими версіями D-9.

Під час операції «Боденплатте» 1 січня 1945 року JG 4, разом з усіма іншими підрозділами Люфтваффе, що брали участь у масованому рейді, знову зазнала дуже великих втрат. 75 літаків JG 4 мали завдання атакувати різні цілі, включаючи атаку на аеродром Ле-Кюло, а I., II. та IV. групи були уражені сильним зенітним вогнем, і масоване формування стало розпорошеним, і тому неможливо було скоординувати ефективну атаку, оскільки лише близько 12 літаків змогли знайти або атакувати будь-яку ціль. Загалом було втрачено близько 26 винищувачів і 6 пошкоджено; втративши майже половину літаків, що брали участь, JG 4 зазнала найбільших втрат серед усіх підрозділів, що брали участь в операції.

З кінця січня 1945 року JG 4 дислокувалася в Губен-Ютербозі, з якого діяла до кінця війни у ​​травні.

21 січня 1945 року чотири групи JG 4 підпорядкували командувачу 6-го повітряного флоту на Східному фронті та повністю перенаправлені на наземні штурмові місії, для яких підрозділ був погано оснащений, а пілоти не навчені. На початку лютого 1945 року II.(штурмова)/JG 4 розташувалися в Нойхагзені під командуванням майора Герхарда Шредера, виконуючи завдання з оборони Котбуса.

Хоча було заявлено про знищення майже 400 літаків противника, втрати ескадри протягом місяця неминуче послабили частину: сумарно було втрачено близько 57 літаків, 26 пілотів загинули або зникли безвісти, а 14 поранено.

I./JG 4 була розформована у березні 1945 року, після чого особовий склад підрозділу передали в піхоту. Підрозділи JG 4 здійснили свої останні бойові вильоти проти радянських армій та повітряних сил поблизу Берліна, а наприкінці квітня 1945 року підрозділ відійшов до району Шлезвіг-Гольштейна, де 8 травня 1945 року був розформований.

Командування

Командири JG 4 майор Герхард Шепфель (15 червня — 6 серпня 1944); оберстлейтенант Гергард Міхальскі (7 серпня 1944 — 8 травня 1945).

Командири I./JG 4 Гауптман Ганс Ган (10 січня 1943 — 22 січня 1944); Гауптман Вільгельм Штайнманн (23 січня — 14 лютого 1944); Гауптман Вальтер Гекнер (15 лютого — 25 серпня 1944); Гауптман Вільгельм Штайнманн (25 серпня 1944 — березень 1945).

Командири II./JG 4 Оберлейтенант Ганс-Гюнтер фон Корнацкі (12 липня — 12 вересня 1944); майор Рудольф Шредер (13 вересня 1944 — березень 1945); майор Вільгельм Моріц (березень — 8 травня 1945).

Командири III./JG 4 Гауптман Фрідріх Еберле (12 липня 1944 — 8 січня 1945); Гауптман Гергард Штрасен (9 січня — 8 травня 1945).

Командири IV./JG 4 Гауптман Франц Віенгузен (20 жовтня — 3 грудня 1944); Гауптман Ернст Лаубе (19 грудня 1944 — 3 квітня 1945).

Основні райони базування 4-ї винищувальної ескадри

Основні райони базування штабу 4-ї винищувальної ескадри Час Місто Підпорядкування Основний літак 15 — 20 червня 1944 Ансбах Fw 190A 20 червня — 9 липня 1944 Ютербог 9 липня — 17 вересня 1944 Бад-Ліппшпрінге 17 вересня — 21 листопада 1944 Дортмунд Fw 190A, Bf 109G 21 листопада 1944 — 23 січня 1945 Грісгайм 23 січня — 14 лютого 1945 НойгаузенFw 190A 14 лютого — 9 квітня 1945 Ютербог-ДаммFw 190A/D 9 — 19 квітня 1945 Марк Цвушен Fw 190D 19 — 30 квітня 1945 Рехлін-Роггентін 30 квітня — 2 травня 1945 Пархім 2 — 8 травня 1945 Лек

Основні райони базування I./JG 4 Час Місто Підпорядкування Основний літак серпень 1942 — 26 листопада 1943 Мізіл винищувальне командування «Балкани» Bf 109E/F/G 26 листопада — 21 грудня 1943 Бад-Верісгофен Bf 109F/G 21 грудня 1943 — 4 січня 1944 ЛаваріаноBf 109G 4 — 5 січня 1944 Перуджа 5 — 6 січня 1944 Вітербовинищувальне командування «Північна Італія» 6 — 22 січня 1944 Вітторіо 22 січня — 17 березня 1944 Фабрика-ді-Рома 17 — 19 березня 1944 Орв'єто 19 березня — 1 травня 1944 Феррара 1 травня — 1 червня 1944 Фабрика-ді-Рома 1 червня — 4 липня 1944 Лаваріано 4 — 25 липня 1944 Маніаго 25 липня — 1 серпня 1944 Геді 1 — 25 серпня 1944 Кассель-Ротвестен 3-тя винищувальна дивізія 25 — 27 серпня 1944 Менхенгладбах 27 — 29 серпня 1944 Фріере 29 серпня — 4 вересня 1944 Берне 5-та винищувальна дивізія 4 — 25 вересня 1944 Лахен-Шпаєрдорф 25 вересня — 6 жовтня 1944 Гетценгайн1-ша винищувальна дивізія 6 жовтня — 21 листопада 1944 Гар 21 листопада 1944 — 22 січня 1945 Дармштадт-Грісгаймвинищувальне командування «Середній Рейн»Bf 109G/K 22 січня — 14 лютого 1945 Губен 3-тя винищувальна дивізія 14 лютого — 19 березня 1945 Берлін-Шенефельд

Основні райони базування II./JG 4 Час Місто Підпорядкування Основний літак 12 липня — 31 серпня 1944 Зальцведель Fw 190A 31 серпня — 30 листопада 1944 Вельцов1-ша винищувальна дивізія 30 листопада 1944 — 23 січня 1945 Бабенгаузенвинищувальне командування «Середній Рейн» 23 січня — 9 лютого 1945 Нойгаузен 3-тя винищувальна дивізія 9 1944 — 12 лютого 1945 Губен 12 лютого — 4 квітня 1945 Берлін-Шенефельд 4 — 12 квітня 1945 Мертіц 12 — 19 квітня 1945 Глюксбург 19 — 30 квітня 1945 Рехлін-Роггентін 30 квітня — 2 травня 1945 Пархім 2 — 8 травня 1945 Лек 2-га винищувальна дивізія

Основні райони базування III./JG 4 Час Місто Підпорядкування Основний літак 12 липня — 11 серпня 1944 Ротенбург Bf 109G 11 — 31 серпня 1943 Гоя 31 серпня — 17 вересня 1944 Альтено1-ша винищувальна дивізія 17 вересня — 4 жовтня 1943 Бад-Ліппшпрінге 3-тя винищувальна дивізія Bf 109G/K 4 жовтня — 20 листопада 1944 Альтено 20 — 21 листопада 1944 Ерфурт-Біндерслебен 21 — 26 листопада 1944 Есперштедт 26 листопада — 26 грудня 1944 Бібліс 26 грудня 1944 — 23 січня 1945 Дармштадт-Грісгайм 23 січня — 14 лютого 1945 Древіц 3-тя винищувальна дивізія 14 лютого — 2 квітня 1945 Ютербог-Дамм 2 — 12 квітня 1945 Лебніц 12 — 14 квітня 1945 Марк Цвушен 14 — 30 квітня 1945 Рехлін-Роггентін 30 квітня — 2 травня 1945 Пархім 2 — 8 травня 1945 Лек 2-га винищувальна дивізія

Основні райони базування IV./JG 4 Час Місто Підпорядкування Основний літак 20 жовтня — 20 листопада 1944 Фінстервальде1-ша винищувальна дивізія Bf 109G 20 листопада 1944 — 23 січня 1945 Франкфурт-на-Майнівинищувальне командування «Середній Рейн» 23 — 26 січня 1945 Фінстервальде3-тя винищувальна дивізія 26 січня — 14 лютого 1945 Древіц 14 лютого — 3 квітня 1945 Марк Цвушен

Список кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста JG 4

Позначення

Ім'я Звання Підрозділ Лицарського хреста Лицарського хреста з дубовим листям Лицарського хреста з дубовим листям та мечами Вальтер Гекнер гауптман I./JG 4 6 квітня 1944 Вільгельм Штайнманн майор резерву I./JG 4 28 березня 1945

Див. також Королівська морська авіаційна служба Командування Люфтваффе «Північний Схід» 4-те командування Люфтваффе (Третій Рейх) Королівські повітряні сили Югославії Жіночі королівські військово-повітряні сили Великої Британії Список асів Люфтваффе Другої світової війни

Посилання Jagdgeschwader 4 Jagdgeschwader 4

Література

Mombeek, Eric (2002). Chasseurs d'assaut: l'histoire de la Jagdgeschwader 4. Lela presse. ISBN 2-91401-710-3. Murray, Williamson (1983). Strategy for Defeat: The Luftwaffe 1933—1945. Maxwell AFB: Air University Press. ISBN 978-1-58566-010-0.

Примітки