Сонько — персонаж розділу VII «Божевільне чаювання»Carroll, Lewis «Chapter VII — A Mad Tea-Party» in Alice's Adventures in Wonderland. classicallibrary.org роману Льюїса Керрола Аліса у Дивокраї (1865).

Історія

Сонько сидів між Березневим Зайцем і Божевільним Капелюшником. Коли на початку розділу з'являється Аліса, вони використовують його як подушку, поки він спить.

Під час сцени Сонько постійно засинає і час від часу прокидається, наприклад, щоб сказати:

Він також розповідає історію про трьох юних сестер, які живуть у криниці, харчуються патокою й малюють картинки речей, що починаються на літеру 'М', як-от мишоловки, минуле та могутність.

Згодом він з'являється, такий же сонний, на суді над Чирвовим Валетом і висловлює обурення тим, що Аліса росте. Його остання взаємодія з іншими персонажами завершується тим, що Королева його «пригнічує» (серед іншого) за вигук про те, що пироги готуються з патоки.

Версія Disney

Цей персонаж також з'являється в діснеївській Алісі в Країні Чудес. Як і в книзі, він сонний і ледачий, але на відміну від оригіналу замість розповіді історії про мишачих сестер він співає пісеньку , розважаючи учасників чаювання.

Він панікує, щойно чує слово «кіт», подібно до Миші з книги, і щоб його заспокоїти, йому потрібно намазати ніс джемом. Вперше це трапляється, коли Аліса згадує свою кішку Діну, через що Березневий Заєць і Божевільний Капелюшник кидаються навздогін, аби застосувати джем.

Пізніше Сонько з'являється як другий свідок на суді над Алісою, де двом гральним картам доводиться просити Чирвову Королеву допитувати його тихіше, і він знову співає «Twinkle, Twinkle, Little Bat». Коли Аліса вказує, що Чеширський Кіт сидить на короні Королеви, Королева вимовляє слово «кіт», що викликає у Сонька паніку; Березневий Заєць, Божевільний Капелюшник і Чирвовий Король метушаться, намагаючись його впіймати, з кумедними наслідками.

Діснеївська версія персонажа також з'являється в анімаційному телесеріалі Мишачий будинок та у фільмі Чарівне Різдво у Мікі: Замкнені снігом в Мишачому домі.

Версія Аліса в Країні Чудес Тіма Бертона

У фільмі Тіма Бертона Аліса в Країні Чудес (2010) Соня — це маленька мишка жіночої статі на ім'я Маллімкун. На відміну від сонливого персонажа з книжки, ця Соня — динамічна фехтувальниця, що проходить навчання, подібна до персонажа з Хронік Нарнії. Її озвучила Барбара Віндзор.

Вперше її можна побачити разом із групою, з якою Аліса знайомиться на початку перебування в Дивокраї, коли Маллімкун рятує Алісу від , витріщаючи йому око. Вдруге вона з'являється на чаюванні Березневого Зайця — у сцені з Текері Ервікетом, де п'є чай разом із Березневим Зайцем і Божевільним Капелюшником.

Утретє Маллімкун з'являється, рятуючи Капелюшника від Червоної Королеви. Вчетверте її можна побачити наприкінці фільму, де вона бореться з військами Червоної Королеви. Вона також з'являється на початку сиквелу 2016 року, коли Аліса повертається до Дивокраю, а пізніше — коли Час подорожує в минуле й застає її разом із Капелюшником і Березневим Зайцем за чаюванням, яке він проклинає тривати вічно, усвідомивши, що вони навмисно його затримують ранній варіант сценарію фільму, розпочатий у лютому 2007 року.

В інших медіа Сонька зіграв Арте Джонсон у телевізійному фільмі (1985). Коли на Божевільному чаюванні він спочатку не подає жодних ознак руху, Аліса приймає його за м'яку іграшку. Після цього Сонько швидко заперечує слова Аліси. Сонько з'являється в ігровому телесеріалі , озвучений . Він не сонливий і часто раптово вискакує зі свого чайника або з інших місць. В одному з епізодів він є диктором бігового змагання. Сонько з'являється у фільмі у виконанні та озвученням Джулі Волтерс. В аніме та манґа-серіалі Серця Пандори Сонько — це ланцюг, що занурює людей у сон, а Вінсент Найтрей є його контрактором. Сонько з'являється у відеогрі American McGee's Alice, де він разом із Березневим Зайцем утримується в полоні як піддослідний Божевільного Капелюшника. Його прив'язують до столу для і він постійно засинає через ліки Капелюшника. Сонько знову з'являється у продовженні 2011 року Alice: Madness Returns, де він і Березневий Заєць зраджують і знищують Божевільного Капелюшника як помсту за події American McGee's Alice та використовують його володіння для створення Пекельного поїзда в межах плану Лялькаря з очищення Дивокраю. В аніме «Темний дворецький», в OVA-серії «Сіель у Дивокраї», роль Сонька виконує Рональд Нокс. У мінісеріалі каналу SyFy , Сонько є напарником Капелюшника. Маллімкун, Соня, з'являється як ігровий персонаж у відеоігровій адаптації Аліси в Дивокраї Тіма Бертона. Сонько з'являється в мобільній грі компанії Sunsoft 2006 року . Хоча він схильний засинати, Сонько намагається допомагати Аріко (ігровій «Алісі») і поводиться з нею лагідно. В одному з поганих фіналів Соню вбиває спотворений Чеширський кіт. Сонько з'являється як учасник гурту Mad T Party у тематичному парку Disney California Adventure. У межах Mad T Party цей персонаж інтерпретується як чоловік, на відміну від жіночого персонажа Маллімкун із фільму 2010 року, на якому він заснований. Він грає на соло-гітарі та часто бігає по сцені разом із Березневим Зайцем Сонька зіграв Дадлі Мур у британському музичному фільмі Пригоди Аліси у Дивокраї. На Сонька є посилання у фентезійному серіалі Якось в країні чудес, спінофі телесеріалу Якось у казці. У Білий Кролик вводить в оману Алісу та Чирвового Валета, стверджуючи, що, п'ючи чай із Соньком, дізнався про те, що справжнє кохання Аліси — Сайрус — живий. Насправді ж цю інформацію він отримав від Червоної Королеви. Сонько закликає «нагодувати свою голову» в пісні Грейс Слік «White Rabbit», записаній у 1966 році гуртом Jefferson Airplane для альбому Surrealistic Pillow. У російському музичному фільмі , Соня — жіночої статі (оскільки російське слово соня, ) і її зіграла Аліна Доценко.

Культурні відсилання

Найвідоміше визнання Сонька в популярній культурі пов'язане з піснею американського рок-гурту Jefferson Airplane «White Rabbit», у якій драматично повторюється рядок: «Пам'ятай, що сказав Сонько: нагодуй свою голову, нагодуй свою голову». Ритм і загадковість цього тексту надихнули численні відсилання протягом наступних десятиліть, зокрема назву книги 2005 року, .

Примітки