Оскар Ернст Карл фон Шперлінг (; 31 січня 1814, Келледа — 1 травня 1872, Дрезден) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-майор Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Оскар був сином Ернста Вільгельма фон Шперлінга (1782–1848) та його дружини Вільгельміни Кароліни, уродженої фон Вурмб (1793–1822), з емблебенської гілки родини. Його батько був власником маєтків Бальгштедт та Острамондра. Генерал-лейтенант Отто фон Шперлінг (1821–1915) був його братом.

Він вступив до 31-го піхотного полку як кандидат в офіцери 31 січня 1832 року та отримав звання другого лейтенанта 13 березня 1835 року. Між 1838 і 1841 роками він був відряджений до Загальної військової школи, а згодом служив ад'ютантом у топографічному відділі Генерального штабу. Ненадовго відряджений до Гвардійської артилерійської бригади в 1848 році, Шперлінг брав участь у Баденській кампанії 1849 року як ад'ютант мобільної піхотної бригади дивізії «фон Шак». Він брав участь у боях під Ладенбургом, під Федербахом, виході з Раштатта та облозі повсталої союзної фортеці. Пізніше того ж року його підвищили до першого лейтенанта та перевели до 29-го піхотного полку. Отримавши звання гауптмана 16 листопада 1852 року, він залишався в 15-й дивізії на посаді ад'ютанта до квітня 1857 року. Потім він став командиром роти в 32-му піхотному полку. У січні 1858 року його перевели до Генерального штабу та підвищили до майора. У 1860/61 роках він служив військовим спостерігачем в Італії та брав участь в облозі Гаети. 18 жовтня 1861 року його підвищили до підполковника, і він служив штабним офіцером у різних великих частинах. У березні 1863 року він дослужився до начальника Генерального штабу 6-го армійського корпусу. На цій посаді він брав участь у кампанії проти Данії в 1864 році. Отримавши звання оберста 18 червня 1865 року, він брав участь у кампанії в Богемії у складі 2-ї армії. Він отримав командування 19-ю піхотною бригадою в Позені 18 червня 1869 року.

Підвищений до оберста 18 червня 1865 року, він брав участь у кампанії в Богемії у складі 2-ї армії. 18 липня 1870 року його було призначено начальником Генерального штабу 1-ї армії під командуванням генерала Карла Фрідріха фон Штайнмеца та він брав участь в облозі Меца до кінця жовтня 1870 року. Наказом кабінету міністрів від 6 вересня йому було доручено командування 29-ю піхотною бригадою на час відсутності хворого генерал-майора фон Веделля.Colmar Freiherr von der Goltz: Die Operationen der 2. Armee 1870. E.S. Mittler und Sohn, Berlin 1873, Fußnote S. 301 У жовтні 1870 року Шперлінг захворів на дизентерію, але 3 грудня повернувся до Верховного командування армії під керівництвом Мантойффеля на півночі Франції. Коли генерал фон Гебен прийняв командування 1-ю армією 9 січня 1871 року, Шперлінг допомагав йому, а його заступник, оберст фон Вартенслебен, колишній генерал-квартирмейстер 1-ї армії, отримав посаду генерального штабу новоствореної Південної армії в горах Юра. Шперлінг брав участь у битві при Сен-Кантені, але після напруженого останнього бою був змушений піти у відставку. 27 травня 1871 року імператор Вільгельм I перевів його до лав армійських офіцерів. Щоб відновити здоров'я, Шперлінг проходив лікування у Швейцарії з 13 червня по 20 вересня 1871 року. Після повернення йому було надано дозвіл на проживання в Дрездені. Ще 22 березня 1872 року він отримав премію в розмірі 50 000 талерів, перш ніж помер у Дрездені 1 травня 1872 року. Згодом Шперлінга поховали в Бад-Кезені.

Оцінка сучасників Шперлінг вважався дуже обдарованим офіцером. У 1865 році генерал фон Мольтке написав у своїй оцінці: «Оберст фон Шперлінг старанно здобував бойовий досвід, де це було можливо. Він розумний і розсудливий начальник Генерального штабу, що він також продемонстрував успішним проведенням своєї навчальної команди цього року. Очікується, що він чудово виступить командиром військ на вищій посаді».

Сім'я 2 червня 1845 року одружився з Пауліною фон Класс (1824–1899), дочкою генерал-лейтенанта Вільгельма фон Класса (1786–1850). В пари народились 7 дітей:

Ганс Ернст (1846–1899) — перший лейтенант у відставці. Гелена Пауліна (1847) Гелена (1848) — вийшла заміж за генерала артилерії Едуарда фон Левінскі. Курт (1850–1914) — генерал піхоти. Еріх (1851–1889) — корветтен-капітан. Гедвіг Берта (1852–1925) — вийшла заміж за генерал-лейтенанта Георга фон Манштайна. Гертруда (1860–1921) — вийшла заміж за генерал-фельдмаршала і президента Пауля фон Гінденбурга.

Нагороди

Pour le Mérite (16 вересня 1866) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу Орден Церінгенського лева, командорський хрест 2-го класу Залізний хрест 2-го і 1-го класу

Примітки

Література

Julius von Pflugk-Harttung (Hrsg.): Geschichte des Krieges 1870–71. Union, Deutsche Verlagsgesellschaft, Stuttgart 1895, S. 229. Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 8, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 367632837, S. 33–36, Nr. 2468.