Катерина Василівна Лихогляд ( 1992, Калинівка, Вінницька область) — українська журналістка-документалістка і продюсерка, відома своєю діяльністю у сфері журналістських розслідувань та документального репортажу. Є авторкою і співаторкою стрічок-розслідувань, серед яких фільми про політичну корупцію у парламенті і в судах. Членкиня Громадської ради доброчесності четвертого скликання.
Життєпис Катерина Лихогляд народилася 1992 року у місті Калинівка Вінницької області. Навчалася в Калинівській загальноосвітній школі № 2. Закінчила інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Хто з калинівчан працює на радіо і телебаченні; Калинівка.City, 16 листопада 2019.
Професійна діяльність Працювала на інтернет ресурсі ukr.net, 5 каналі, телеканалі ZIK. Була журналісткою програми соціальних розслідувань «Остання Інстанція» телеканалу ZIK.
Як розслідувачка Катерина Лихогляд працювала в агенції «Слідство.Інфо» та у творчому об'єднанні «Журналістських розслідувань» Національній суспільній телерадіокомпанії України, де спеціалізувалася на кримінальних та соціально важливих розслідуваннях.Мета журналістів — змусити владу діяти превентивно; Вероніка Нановська, media lab, 21 лютого 2022. Її робота включала створення фільмів-розслідувань, які висвітлювали корупцію, порушення прав людини та інші значущі теми.Журналістську стипендію імені Вацлава Гавела отримала Катерина Лихогляд; Інститут масової інформації, 5 січня 2022.Катерина Лихогляд отримала стипендію імені Вацлава Гавела від «Радіо Свобода»; Детектор медіа, 5 січня 2022.
З лютого 2023 по квітень 2025 року Лихогляд була журналісткою, документалісткою і виконавчою продюсеркою проєкту «Ти як?» на Радіо Свобода, що розповідав історії українських біженців, внутрішньо переміщених осіб та вимушених мігрантів у рамках повномасштабної агресії Російської Федерації. Цей проєкт мав на меті показати особисті історії переселенців та контекст їхнього життя в Україні й за кордоном.Журналістка Катерина Лихогляд пішла з «Радіо Свобода»; Детектор медіа, 1 травня 2025.
Громадська діяльність У серпні 2025 року Лихогляд була обрана до четвертого скликання Громадська рада доброчесності як представниця громадських організацій «Фундація DEJURE» та «Центр інформації про права людини».П’ятеро медійників увійшли до нового складу Громадської ради доброчесності; Валентина Троян, Інститут масової інформації, 4 серпня 2025.Четвертий склад ради; Громадська рада доброчесності. Процитовано 5 січня 2026.Правозахисники, медійники та юристи: хто ввійшов до нового складу Громадської ради доброчесності?; ZMINA, 4 серпня 2025. Рада призначена для сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Визнання і нагороди 2019 року фільм-розслідування «Гандзюк: системне вбивство», співавтором якого є Лихогляд, відзначили гран-прі журналістської премії імені Василя СергієнкаЖурналістів-розслідувачів удостоєно премії імені Василя Сергієнка; Національний музей Революції Гідності, 5 грудня 2019.. Того ж року Катерина отримала відзнаку «Top 30 Under 30» від українського англомовного видання Kyiv Post, яка присуджується молодим українцям, що досягли значних результатів у своїй роботіЖурналістка «Схем» Валерія Єгошина отримала нагороду «Top 30 Under 30» від видання «Kyiv Post»; Радіо Свобода, 10 грудня 2019.Церемонія нагородження Top 30 Under 30; jetsetter.ua, 11 грудня 2019..
2022 року за свою журналістську діяльність Катерина Лихогляд була відзначена премією імені Вацлава Гавела — престижною міжнародною журналістською стипендією, яку присуджують Радіо Свобода спільно з Міністерством закордонних справ Чеської Республіки. Того ж року разом із колегами Євгенією Моторевською та Дмитром Реплянчуком отримала відзнаку у конкурсі журналістських робіт «Суд людською мовою-2021» у номінації «Кращий розслідувальний матеріал» за двосерійний фільм-розслідування «Нарадча кімната».
Примітки
Посилання Профіль авторки на «Слідство. Інфо» — Slidstvo.info. Біографія та матеріали на Радіо Свобода.