Фе́дір Дми́трович Максимо́вич (1695 — березень 1756) — військовий і державний діяч Гетьманщини та Російської імперії. Стародубський полковник (1741—1756), наказний гетьман (1746).
Походження Народився 1695Державний архів Чернігівської області: Ф. 679, Оп. 1, Спр. 383, Арк. 14 року у Батурині в родині генерального підскарбія (згодом — генерального бунчужного та осавула) Війська Запорозького Городового Дмитра Максимовича та його дружини Тетяни Федорівни Сулими — доньки переяславського полковника. По матері був правнуком гетьмана нереєстрових козаків Івана Сулими.
Життєпис Батько — близький соратник гетьмана Івана Мазепи — у 1711 році був засланий до Архангельська разом із молодшим сином Василем. Двоє старших синів — Федір і Іван — залишились у Москві як заручники (аманати)Лазаревский А. Описание старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления. Том 1: Полк Стародубский. — Киев, 1888. — С. 57—58.
1713 Федір Максимович був зарахований на службу до лейбгвардії Семеновського полку РІА, його брат Іван — до лейбгвардії Ізмайловського полкуМодзалевський В. Малоросійський родословник. Том 3. — Київ, 1910. 1728 як сержант гренадерської роти писав до гетьмана Данила Апостола, клопотавши про матеріальну допомогу для батька, що перебував «при крайній біді і нищеті».
1734 підвищений у званні до прапорщика (комісара) полку, 1737 — до поручника. Брав участь у російсько-турецькій війні 1735—1739, дістав поранення під час Хотинського походу 1739.
23 вересня 1741 року указом правительки Російської імперії Анни Леопольдівни звільнений зі служби у РІА та призначений стародубським полковником Війська Запорозького Городового. Прибув до Стародуба лише у березні 1742, де за дорученням Генеральної військової канцелярії генеральний хорунжий Микола Ханенко вручив йому «полкові клейноди та команду». Сам Ханенко так описав церемонію у своєму щоденнику:
23 березня значковий товариш Данило Зіневич привіз із Глухова пернач Стародубського полку, що також був вручений МаксимовичуЩоденник генерального хорунжого Миколи Ханенка.
1746 як наказний гетьман (головний командир) очолював лівобережні козацькі полки у Ліфляндському поході під час війни за австрійську спадщину. 22 лютого 1750 взяв участь у Глухівській раді, яка обрала гетьманом Кирила Розумовського.
Згідно з гетьманським універсалом від 29 січня 1752 отримав у спадкове володіння низку маєтків у Стародубському полку: у Бакланській сотні — села Ковалів, Дягове, Рудню, Журавлів, Пукосине; у полковій сотні — Невзорів і Кропивну; у Новоміській сотні — Жовнець і Козаричі. Всього — 55 посполитих дворів і 9 бездвірних хат. На козарицьких ґрунтах осадив села Федорівку та Іванівку (пізніше називалося Суздалівкою). У селі Лопатні Новоміської сотні придбав 8 смуг ґрунтуКривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010.
Помер на початку березня 1756. 8 березня вдова Мотря Максимович відправила його полковницькі клейноди у Генеральну військову канцелярію.
Родина
У роки полковництва був парафіянином полкового собору Різдва Христового у Стародубі. У фонді 679 (Чернігівська духовна консисторія) Державного архіву Чернігівської області збереглися сповідальні розписи родини Федора Максимовича за 1742Державний архів Чернігівської області: Ф. 679, Оп. 1, Спр. 381, Арк. 2 і 1749 роки. Станом на 1742 (сповідальні розписи складали після Великодня) полковник був неодружений. 1749 він вже мав велику родину:
Далі у розписі перелічена прислуга при дворі полковника: всього 45 осіб (17 чоловіків і 28 жінок). Раніше, у 1742, у Максимовича було 14 слуг (11 чоловіків і 3 жінки).
1742 Федір Максимович одружився з Мотрею Олексіївною Плотною-Маркович (1711 — до 1779) — донькою значкового товариша Олексія Плотного та правнучкою стародубського полковника часів Брюховецького Івана Плотного, вдовою бунчукового товариша Луки Марковича. Подружжя мало 8 дітей:
Марія (1743 — після 1803) — дружина військового товариша, титулярного радника Василя Жайворонка Іван (1744 — до 1803) — полковник Стародубського карабінерного полку (1783—1789), генерал-майор РІА Тетяна (1745 — після 1803) — у шлюбі Бук Максим (1747 — після 1767) Андрій (1748 — до 1803) — поручник РІА (1779) Єфросинія — дружина підпоручника фон Людвіга Уляна — у шлюбі Скугаревська Дмитро (1756 — після 1835) — секунд-майор РІА
Примітки