Електрохімічний та електрометалургійний завод у Сан-Марсель – колишнє підприємство на півночі Італії.
Завод в Сан-Марсель відкрили невдовзі після 1909 року, але в будь-якому випадку не пізніше 1912-го. Технологічний процес передбачав продукування карбіду кальцію (отримують плавкою вапна з вугіллям та/або коксом) з наступним перетворенням його на азотне добриво – цианамід кальцію (результата плавки карбіду кальцію в атмосфері азоту). Передумовою появи майданчику стали гідроенергетичні ресурси Альп, що забезпечували живлення електропечей.
Станом на 1912-й потужність заводу становила 3 тисячі тонн цианаміду кальцію на рік. Приблизно така ж потужність рахувалась за майданчиком і в 1927 році, при цьому фактичне виробництво становило лише половину від неї.
Завод належав компанії Societa Anonima Prodotti Azotati зі складу групи Montecatini (починала як гірничодобувна, а в першій половині XX століття також стала найбільшим хімічним концерном Італії). В 1928-му Montecatini закрила завод у Сан-Марсель та сконцентрувала своє виробництво цианаміду кальцію на майданчику в Домодоссолі (втім, інше джерело і в 1935-му рахує Сан-Марсель серед виробників цианаміду).
Пізніше на майданчику в Сан-Марсель організували виробництво чавуну з піритного огарку (багатий на залізо залишок від спалювання піритів при виробництві сульфатної кислоти).
В 1970-х роках у Сан-Марсель виробляли феросплави, а на 1980-ті роки припало остаточне закриття майданчику.
Примітки