Паніченко Людмила Василівна (нар. 8 грудня 1940, смт Чигирин, нині Черкаська область) — українська поетеса, перекладачка, публіцистка та педагогиня. Член Національної спілки письменників України з 1998 року.
Життєпси Людмила Паніченко народилася 8 грудня 1940 року в смт Чигирин (тоді Кіровоградська область, нині Черкаська область). Закінчила Черкаський педагогічний інститут у 1967 році. Працювала вчителькою в Черкасах та Києві.
Творчість Пише українською та англійською мовами. Дебютувала наприкінці 1980-х років добіркою віршів в альманасі «Новий обрій» (Австралія). У своїй поезії закликає жити в гармонії з природою, творити добро, пише про кохання та історичну тематику, зокрема про рідний Чигирин. Авторка новел та публіцистичних статей з проблем екології, духовності та формування творчої особистості. Поезії друкувалися в колективних збірниках «Айстри» (Київ, 1990), «Світанки над Тясмином» (Черкаси, 1995) та періодиці в Україні, Канаді, США, Австралії.
Пише для дітей: вірші, загадки, казки. Дитячі твори включено до підручників для початкових класів. Окремі твори покладено на музику.
Перекладає твори англомовних поетів: Вільяма Блейка, Лоуренса Ферлінгетті, Роберта Бернса.
Вибрана бібліографія
П'ять братів живуть у хаті (1991, для дітей) Кладочка (1997, для дітей) Обриси крила (1997) Сяйво метеорита (1997) Казки (1998, українською та англійською, для дітей) Дарунки лісовика (1999, для дітей) Листи на снігу (1999) Я до тебе з піснею (2001, пісні) Зоря в терновому вінку (2003) Зелена орбіта (2005) Не сполохни любов, не сполохни (2005) Равликова хатка (2005, для дітей)
Примітки
Джерела