ТЕС Харта — теплова електростанція на півдні Іраку, за десяток кілометрів на північ від міста Басра.
У 1979—1982 роках на майданчику станції ввели в дію чотири однотипні конденсаційні енергоблоки з паровими котлами продуктивністю по 660 тонн пари на годину та паровими турбінами потужністю по 200 МВт.
1991 року під час війни у Перській затоці електростанція стала ціллю для ударів авіації, що завдало істотних пошкоджень блокам 2 та 3.
Станом на 2003 рік блок 1 мав фактичну потужність 140 МВт, тоді як блок 4 знаходився на ремонті. Наприкінці 2000-х фактична потужність цих двох блоків становила 195 МВт та 150 МВт відповідно. У 2017 та 2022 роках компанія Mitsubishi завершила роботи з відновлення потужності блоків 4 та 1.
Проєктом відновлення блоків 2 та 3 вже більш як два десятки років займаються російські компанії, проте станом на першу половину 2020-х їх так і не вдалось повернути до експлуатації. Однією з причин такої ситуації є те, що основне обладнання ТЕС було колись виготовлене в Японії.
Основним паливом для ТЕС визначили природний газ, що в 1980-х роках почав надходити по трубопроводу Північна Румайла – Хор-ал-Зубайр – Харта. Втім, через проблеми з доступністю блакитного палива в подальшому станція стала в основному споживати мазут (HFO, heavy fuel oil) та навіть просто сиру нафту.
Для видалення продуктів згоряння кожен з енергоблоків отримав димар заввишки по 100 метрів.
Для охолодження використовують воду з річки Шатт-ель-Араб.
Видача продукції відбувається під напругою 400 кВ.
Примітки