Луї Бернард Бродський (25 грудня 1879 — 29 квітня 1970) — американський магістрат у суді Томбс у Нью-Йорку, відомий виправданням п'ятьох чоловіків, причетних до антинацистського заколоту на лайнері Бремен в 1935 році, та прогресивним рішенням щодо танцюристів та оголеності в квітні 1935 року.
Передісторія Бродський народився в українській єврейській родині 25 грудня 1879 року в сім'ї Еліаса та Сари Бродських. Його родина емігрувала до Нью-Йорка в 1881 році, де його батько працював вишивальником.New York, U.S., State Census, 1905 Луї закінчив юридичний факультет Нью-Йоркського університету в 1900 році та подав заяву на набуття громадянства США 26 грудня 1900 року, в перший же день, коли мав на це право.New York, U.S., State and Federal Naturalization Records, 1794—1943 Він був прийнятий до Колегії адвокатів Нью-Йорка в 1901 році. Його батько помер у 1924 році.New York, New York, U.S., Index to Death Certificates, 1862—1948
Кар'єра Працював судовим адвокатом. У цій ролі переважно займався комерційними справами.
У 1924 році мер Джон Ф. Хайлан призначив його магістратом. Він обійняв цю посаду до закінчення терміну свого попередника, а потім був перепризначений на 10-річний термін мером Джеймсом Дж. Вокером. Пішов у відставку в 1939 році.
Бродський був головою Національного єврейського притулку для сиріт, почесним президентом Єврейського денного та нічного дитячого садка, директором Будинку старого Ізраїлю та Єврейського дитячого будинку, а також опікуном лікарні Ізраїль-Ціон у Брукліні, Нью-Йорк.
Особисте життя та смерть У серпні 1952 року Бродський проживав за адресою 169 Ocean Drive West у Стемфорді, штат Коннектикут. 25 серпня 1952 року його збила машина біля залізничної станції в Стемфорді. Він зазнав травм голови, лівої руки та лівої ноги, але, як повідомлялося, був у задовільному стані.«Judge Brodsky Hit By Auto», New York Times, August 26, 1952, pg. 22.
Бродський помер у лікарні Маунт-Синай на Мангеттені, Нью-Йорк, 29 квітня 1970 року у віці 86 років. На момент смерті він проживав за адресою Парк-авеню, 465. У нього залишилися дружина Роуз, дочка, пані Джанет Г. Фрумберг, та онук.
Рішення 1935 року
Рішення у справі про оголеність Бродський виправдав 24-річну Луїзу Вілсон з будинку 15 West 65th Street, Мангеттен, та 22-річної Дороті Сімс з будинку 450 West 150th Street, Мангеттен. Жінки були заарештовані поліцейським за непристойність під час виступу перед аудиторією зі 101 чоловіка в клубі офіціантів за адресою 80 Greenwich Street. Бродський звільнив жінок із суду, заявивши, що «оголеність більше не вважається непристойною в нічних клубах і театрах у центрі міста». Жінки покинули клуб навіть без віяла, щоб прикритися. Бродський також звільнив 101 чоловіка, присутніх на виступі й затриманих у відділку поліції на ніч.«Court Upholds Nudity», New York Times, April 17, 1935, pg. 17.
Вирок заколотникам на лайнері Бремен
Найвідоміше рішення Бродського винесено у справі шістьох чоловіків, заарештованих під час заворушень 26 липня 1935 року. 6 вересня він звільнив п'ятьох із шести осіб, що зірвали нацистську свастику з судна «Бремен», вважаючи їхні дії виправданими. У своєму вироку Бродський порівняв нацистську емблему з «піратським прапором». Це призвело до міжнародного скандалу. Він відмовився вибачатися попри вимоги німецької преси та урядовців. Державний секретар США Корделл Халл надіслав нацистській Німеччині ноту з «жалем» щодо рішення Бродського.Little Man, Big Doings, TIME, September 23, 1935
Рішення Бродського стало каталізатором для «Нюрнберзьких законів», які зробили нацистську свастику офіційним прапором Німеччини.
Посилання