Рельєф Чернігівської області рівнинний. Формування пов'язане з тектонічними структурами, геологічною будовою, історією розвитку, неотектонічними рухами, а також давніми та сучасними кліматичними умовамиЧернігівщина: природа, населення, господарство / Барановська О. В. та ін. — Ніжин, 2000. — С. 21.. Великий вплив - долина річки Десна та її притоки (Сейм, Остер, Снов).

Характеристика рельєфу Територія області розташована на півночі України і є частиною Східноєвропейської рівнини. Майже вся область входить до складу Придніпровської низовини, лише невелика частина на північному сході — до складу Середньоросійської височини.

Рельєф являє собою легко хвилясту рівнину, яка має загальний похил із північного сходу на південний захід. Максимальна висота: 222 м — знаходиться у «трикутнику» поблизу сіл Березова Гать, Бугринівка та Стахорщина. Мінімальна висота: близько 120 м — спостерігається на південному заході, у заплавах Дніпра та Десни.

Основні орографічні одиниці: Придніпровська низовина, яка охоплює більшу частину території області (західну та центральну). Вона представлена широкими терасованими рівнинами Дніпра та Десни. Це найбільш низинна частина області з висотами 100—150 метрів.

Придеснянське плато, яке розташоване вздовж правого берега річки Десна. Це підвищена територія, що характеризується значною розчленованістю рельєфу: тут поширені численні яри, балки та річкові долиниЧернігівська область: Природа, населення, господарство / за ред. Б. В. Панченка. — Чернігів, 2008..

Полтавська рівнина займає південно-східну частину області (переважно Прилуцький район). Це полого-хвиляста рівнина, яка є частиною вищого ярусу Придніпровської низовини.

Середньоросійська височина. На крайній північний схід області заходять відроги цієї височини. Саме тут спостерігається найбільш підвищений та горбистий рельєф.

Основні генетичні типи рельєфу Рельєф області відзначається різноманітністю генетичних форм, що виникли в різні геологічні епохи:

Ерозійно-акумулятивні форми

Це переважаючий тип рельєфу області, який представлений річковими долинами, ярами та балками. Найбільш поширена яружно-балкова система на північному сході та вздовж високого правого берега Десни.

Льодовикові та водно-льодовикові форми

Це морені гряди, водно-льодовикові вали, зандрові рівнини та давні прохідні долини, сформовані талими водами льодовика. Поширені на півночі області, де зосереджені сліди давнього Дніпровського зледеніння:

Лесові «острови»

У північній та південно-східній частинах на фоні піщаних низин виділяються лесові плато, які мають вищі відмітки.

Карстові явища

Специфічна риса північного сходу, в межах відрогів Середньоросійської височини, де через близьке залягання крейдяних порід можна зустріти карстові форми — карстові лійки та провали.

Антропогенний вплив Сучасний вигляд Чернігівщини зазнає впливу людської діяльності. До антропогенних форм рельєфу належать кар'єри (видобуток нафти, газу, торфу, будматеріалів), меліоративні канали, що змінили гідрологічну мережу Полісся, а також численні дамби та дорожні насипи. Посилання

Джерела Білоус М. Д. Географія Чернігівської області. — Чернігів: Ранок, 2010. — 144 с. ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Географічний атлас. Серія «Моя мала Батьківщина». — К.: ТОВ «Мапа», 2003. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011-5.