Свинцеплавильний завод у Ла-Спеції – колишній виробничий майданчик на півночі Італії.
Завод в районі Лерічі (Lerici, за кілька кілометрів по узбережжю на південний схід від Ла-Спеції) спорудила компанія «Thomas e comp. Fonderia in Pertusola in Lerici», заснована в 1857 році французьким підприємцем Емілію Томасом та його італійськими партнерами. Він призначався для роботи з срібловмісною свинцевою рудою сусіднього родовища Монте-Пароді, при цьому печі могли використовувати так само місцевий лігніт з родовищ Сарцана та Каніпарола. Втім, запаси Монте-Пароді виявились незначними і вже у 1859-му підприємство збанкрутувало.
В 1867-му майданчик придбала компанія Pertusola Limited, що організувала його постачання рудою з Сардинії (за подальшу сотню років Pertusola побувала власником численних сардинських копалень, зокрема, Інгуртосу-Дженнамарі, Аренас, Малакальцетта, Мальфідано, Су-Зурфуру, Сан-Джованні). Відомо, що станом на кінець 1930-х років потужність майданчику в Ла-Спеції досягнула 50 тисяч тонн свинцю на рік, при цьому характеристики сардинської руди дозволяли додатково отримувати значні обсяги срібла.
Плавка сульфідної руди призводила до великих обсягів шкідливих викидів. В 1897-му керівник заводу розробив метод десульфурації вапном, що дозволив виробляти триоксид сірки.
На тлі виснаження родовищ Сардинії в 1975-му в Ла-Спеції зупинили плавильне виробництво. Певний час ще продовжувалось продукування цинкового та свинцевого прокату, допоки в 1983-му Pertusola не закрила завод остаточно (а його майданчик продали сусідній верфі Navalmare).
Примітки