Графиня Марі́я Авро́ра фон Ке́ніґсмарк (; 28 квітня 1662, Штаде — 16 лютого 1728, Кведлінбург) — коханка Августа Сильного, мати Моріца Саксонського, згодом настоятелька Кведлінбурзького абатства. Вольтер вважав її, поряд із Катериною II, «найвідомішою жінкою двох століть».
Життєпис Належала до альтмарського шляхетського роду. Народилася в сім'ї графа та його дружини Марії Крістіни Врангель (зведеним братом матері Аврори був шведський рейхсмаршал Карл-Густав Врангель). Її батько перебував по черзі на шведській та голландській службі і був убитий бомбою в 1673 при облогі Бонна.
Наймолодша дочка в сім'ї, вирізнялася красою. Дитинство провела у штадському палаці . Отримала чудове виховання, говорила німецькою, французькою, італійською та шведською мовами та читала стародавніх авторів латиною. Від 15 років у супроводі матері бувала при дворах Німеччини та Швеції, де засвоїла вишукані манери.
Після смерті матері 1691 року протягом деякого часу жила в Гамбурзі у старшої сестри . 1694 року переїхала до Дрездена, де її представлено курфюрсту Августу Сильному. Справивши враження на саксонського правителя, Аврора за його підтримки намагалася врятувати свого брата , який безвісти зник у ганноверському палаці Вельфів, або хоча б добитися інформації про його смерть і вступити в його спадщину.
Завдяки красі зачарувала курфюрста і невдовзі стала його офіційною коханкою. 28 жовтня 1696 року в Госларі народила від Августа сина, Моріца Саксонського, в майбутньому — прославленого маршала та полководця. Незабаром після народження дитини Август охолов до Аврори, і та пішла в жіночий монастир у Кведлінбурзі. 1698 стала коад'юторкою, а за два роки- настоятелькою монастиря, при цьому поперемінно проживаючи в Берліні, Дрездені і Гамбурзі.
Під час Великої Північної війни 1702 року Август відправляв Аврору до шведського короля Карла XII для переговорів про можливе укладання миру. Однак її місія не мала успіху — вона навіть не удостоїлася аудієнції короля.
Мала різнобічну освіту, знала рідкісні мови, віртуозно грала на лютні та віолі й написала кілька невеликих літературних творів, сюжетів для опер, кілька любовних пісень і кантат.
У художній літературі Аврора фон Кеніґсмарк — одна з головних дійових осіб роману «Аврора» — першого з дилогії «Кров Кеніґсмарків» французької письменниці Жульєтти Бенцоні (другий роман дилогії — «Син Аврори» — розповідає про її сина — маршала Франції Моріца Саксонського).
Див. також Марія Аврора фон Шпіґель
Примітки
Література Beckman, Margareta. Aurora von Königsmark. Svenska bland fältherrar i stormaktstidens Europa. — Stockholm, 1998. Corvin-Wiersbitzki, Otto Julius von: Maria Aurora, Gräfin von Königsmark, Leipzig 1848. Cramer, Friedrich: Denkwürdigkeiten der Gräfin Maria Aurora von Königsmark. 2 Bände, Leipzig 1836. Feicke, Bernd: Glockengeläut für Prinz Eugen im Reichsstift Quedlinburg 1704 : zur Diplomatie der Aurora von Königsmarck. In: Harz-Zeitschrift. Band 48/49, 1996/96 , S. 211—217. Grauers S., Maria Aurora von Königsmarck 1662—1728/Karolinska förbundets årsbok, 1977. Jordan, Angelika: Aurora von Königsmarck. Bergisch Gladbach 1974. Lewenhaupt, Adam. När föddes Aurora Königsmark? / Historisk Tidskrift. — S. 175—177 — Stockholm, 1898. Olsson, Bernt. Aurora Königsmarck och 1600-talets feminism/Karolinska förbundets årsbok, 1978. Palmblad, Vilhelm Frederik: Aurora Königsmark und ihre Verwandten. 4 Bände, Leipzig 1848. Voltaire, Histoire de Charles XII, Oeuvres completes, Tome XXII, Paris 1821. P. 89-90.
Посилання