Демонстрація прапора () — практика далеких походів військово-морських кораблів у нейтральні або іноземні води з метою демонстрації військової могутності, державного престижу, проєкції сили та впливу на міжнародну політику.James Cable. Showing the Flag // , United States Naval Institute. — April 1984. — Vol. 110, No. 4.

На відміну від прямої агресії, демонстрація прапора є інструментом дипломатії канонерок і «м’якої сили», спрямованим на підтримку союзників або стримування потенційних противників без вступу у відкритий збройний конфлікт.

Цілі Основними цілями таких місій є: Політичний тиск — підтвердження претензій на вплив у конкретному регіоні. Стримування агресивної поведінки потенційних противниківAaron Marchant. Strategy by Other Means // , United States Naval Institute. — March 2023. — Vol. 149, No. 3.. Позбавлення потенційних противників контролю над окремими морськими районами. Підтримка дипломатії — створення сприятливого тла для міждержавних переговорів. Демонстрація технологічної переваги — показ новітніх систем озброєння та високого рівня підготовки екіпажу. Забезпечення безпеки — захист інтересів власних громадян і судноплавства в нестабільних регіонах.

Успіх військово-морського візиту до портів інших держав залежить від вибору цілей, що відповідають характеру відносин між зацікавленими країнами, від повних і відвертих попередніх консультацій між військово-морськими офіцерами та дипломатами, від розуміння військово-морськими силами політичних і культурних особливостей країни перебування та адаптації до них, а також від ретельного попереднього планування. За неналежного планування результат може виявитися протилежним до очікуваного.

Історія Практика демонстрації прапора сформувалася в епоху вітрильного флоту, коли поява потужного лінійного корабля в порту іншої держави слугувала недвозначним нагадуванням про морську могутність відповідної держави.

Адмірал Гораціо Нельсон зауважував, що він «ненавидить ваших чорнильних дипломатів», вважаючи, що флот британських бойових кораблів є найкращими переговірниками в Європі.

Знакові приклади демонстрації прапора

Візит Едварда VII до Італії (1903) Одним із найчастіше наведених в історіографії прикладів демонстрації прапора є візит короля Великої Британії Едварда VII до Італії у 1903 році. Король здійснив серію закордонних візитів, спрямованих на зміцнення міжнародних позицій Британської імперії після напруженого пізньовікторіанського періоду. Ці подорожі були складовою ширшої політики — демонстрації глобальної могутності Королівського флоту, посилення зв’язків з європейськими державами та підтвердження статусу Британії як провідної морської сили світу.

Італія, а особливо Неаполь, була важливою зупинкою: Середземне море розглядалося як стратегічний простір, у якому Велика Британія одночасно конкурувала та співпрацювала з Францією, Німеччиною й Австро-Угорщиною. Попри те, що візит офіційно оголошувався приватним і «інкогніто», король прибув до Неаполя в супроводі значної ескадри Королівського флоту.

Особистий секретар короля, Френсіс Нолліс, іронічно згадував у своїх мемуарах: “Я телеграфував до Неаполя, що Король прибуде інкогніто, що здавалося досить абсурдним, оскільки жодна інша людина у світі не могла б прибути з вісьмома лінкорами, чотирма крейсерами, чотирма есмінцями та судном зв’язку.”

«Великий білий флот» (1907—1909) Одним із наймасштабніших прикладів в історії став навколосвітній похід так званого «Великого білого флоту» США. За наказом президента Теодора Рузвельта шістнадцять ескадрених броненосців здійснили плавання з метою продемонструвати Японії та іншим державам зрослу морську міць Сполучених Штатів.

Радянські океанські навчання «Океан-70» У період холодної війни СРСР активно застосовував демонстрацію прапора для закріплення свого статусу морської супердержави. Масштабні навчання та подальші візити радянських кораблів до країн Африки, Азії та Латинської Америки слугували інструментом поширення впливу в країнах «третього світу».

Сучасна практика У XXI столітті демонстрація прапора часто набуває форми багатонаціональних навчань або патрулювання спірних морських районів (зокрема походів кораблів ВМС США до Південно-Китайського моря з метою підтвердження принципу свободи судноплавства).

Масштабні морські бойові дії проти великої або середньої держави трапляються рідко. Натомість демонстрація прапора, стримування, захист морських шляхів сполучення та операції присутності характеризують фактичну стратегію застосування розгорнутих військово-морських сил.Peter M. Swartz. Sea Changes: Transforming U.S. Navy Deployment Strategy, 1775–2002 // Historical Paper Series. — 2002. — p. 102.

Правові аспекти З погляду міжнародного морського права демонстрація прапора ґрунтується на принципі свободи відкритого моря та праві мирного проходу через територіальні води. Водночас введення великих військово-морських з’єднань до зон інтересів інших держав часто спричиняє дипломатичні протести та сприймається як провокація.

Необхідність «демонстрації прапора Російської Федерації у Світовому океані» прямо зафіксована в документі «Основи державної політики Російської Федерації у сфері військово-морської діяльності на період до 2030 року».Основи державної політики Російської Федерації у сфері військово-морської діяльності на період до 2030 року, пункт 10.

Див. також Дипломатія канонерок

Примітки

Література

Bradford Dismukes, Jr., James McConnell Soviet Naval Diplomacy, New York: Pergamon Press, Inc., 1979, p. 102. Ken Booth Navies and Foreign Policy, London: Croom Helm, 1977, p. 62.