Свобода віросповідання в Європейському Союзі є основоположним правом, гарантованим Хартією основних прав Європейського Союзу. Крім того, положення про свободу релігії та переконань закріплені в конституціях держав-членів Європейського Союзу.vgl. Charta der Grundrechte der Europäischen Union. Artikel 10 - Gedanken-, Gewissens- und Religionsfreiheit. Nationales Verfassungsrecht. Agentur der Europäischen Union für Grundrechte, abgerufen am 12. Juli 2024. Усі держави-члени Європейського Союзу також ратифікували Європейську конвенцію з прав людини, яка гарантує свободу думки, совісті та релігії у статті 9.
Стандартизація
Свобода віросповідання в Хартії основних прав Європейського Союзу Хартія основних прав Європейського Союзу у статті 10 перераховує свободу думки, совісті та релігії як одне з основних прав Союзу:«Свобода думки, совісті та віросповідання»
(1) Кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії. Це право включає свободу змінювати релігію або переконання та свободу сповідувати релігію або переконання як індивідуально, так і спільно з іншими, у публічний або приватний спосіб під час богослужіння, у процесі навчання, та у ході відправлення культів і релігійних обрядів.
(2) Визнається право на відмову від військової служби за переконаннями совісті відповідно до національного законодавства, що регулює користування цим правом.Стаття 21(1) також забороняє дискримінацію за ознакою релігії чи переконань. Стаття 22 також гарантує повагу до різноманітності релігій з боку Європейського Союзу:«Союз поважає культурне, релігійне та мовне різноманіття».
Керівні принципи ЄС щодо свободи релігії та переконань Подальші вказівки щодо того, як слід розуміти та сприяти свободі релігії та переконань, наведені в Керівних принципах ЄС щодо сприяння та захисту свободи релігії або переконань. Ці керівні принципи, призначені для взаємодії з третіми країнами, були прийняті Радою ЄС у закордонних справах 24 червня 2013 року.EU Guidelines on the promotion and protection of freedom of religion or beliefBernd Hirschberger, Katja Voges: Commitment to Religious Freedom at the Level of the European Union. A Victim of Polarisation? In: Bernd Hirschberger, Katja Voges (Hrsg.): Religious Freedom and Populism. The Appropriation of a Human Right and How to Counter It. transcript, Bielefeld 2024, ISBN 978-3-8376-6827-8, S. 165–180, siehe S. 165
Свобода віросповідання в Європейській конвенції з прав людини Крім того, Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ) містить положення про свободу релігії та переконань. Це закріплено у статті 9 як «свобода думки, совісті та релігії». Усі держави-члени Європейського Союзу ратифікували Європейську конвенцію з прав людини. Лісабонський договір, який набрав чинності у 2009 році, також передбачає приєднання Європейського Союзу до ЄКПЛ. Між 2010 і 2013 роками відбувалися переговори між 47 державами-членами Ради Європи та Європейською комісією, яка представляє ЄС. Однак у 2014 році Європейський Суд Справедливості постановив, що угода, укладена в результаті цих переговорів, є несумісною з законодавством ЄС. Таким чином, ЄС ще не приєднався до ЄКПЛ.Beitritt der Europäischen Union zur Europäischen Menschenrechtskonvention – Fragen und Antworten - Portal
Хоча ЄКПЛ застосовується в усіх державах-членах Ради Європи, Хартія основних прав Європейського Союзу є обов'язковою лише в державах-членах Європейського Союзу (Стаття 6 Договору про Європейський Союз). Свобода віросповідання, згадана в Хартії основоположних прав, гарантує принаймні рівень захисту, еквівалентний тому, що надається ЄКПЛ (стаття 52(3), стаття 53 Хартії основоположних прав).
Спори та судова практика
Носіння релігійних або ідеологічних символів на робочому місці Суд Справедливості надає державним адміністраціям дискреційні повноваження у створенні світського робочого середовища. У листопаді 2023 року Суд постановив, що заборона на видиме носіння символів, що вказують на ідеологічні чи релігійні переконання, з метою створення повністю нейтрального адміністративного середовища не є дискримінацією за умови, що таке правило застосовується загально та без розрізнення до всіх співробітників і обмежується тим, що є абсолютно необхідним (Рішення від 28 листопада 2023 року - C-148/22). Цим рішенням Суд відповів на преюдиційний запит відповідно до статті 267 ДФЄС, який був поданий у 2022 році Трудовим судом Льєжа. Справу до Трудового суду було порушено співробітницею бельгійського муніципалітету Ан, якій, як керівнику офісу, було заборонено носити ісламську хустку на роботі, і яка вважала, що це порушує її свободу віросповідання та є дискримінацією.
Рішення Європейського Суду Справедливості було зустрінуто широкою критикою, зокрема з боку високопоставлених представників Європейської рабинської конференції, Ісламської ради Федеративної Республіки Німеччина та Німецько-ізраїльського товариства.
Інституції, що сприяють свободі релігії та переконань
Міжпартійна робоча група Європейського парламенту з питань свободи релігії або переконань та релігійної толерантності Міжгрупова робоча група Європейського парламенту з питань християн на Близькому Сході : Посаду Спеціального посланника було створено у 2016 році.Bernd Hirschberger, Katja Voges: Commitment to Religious Freedom at the Level of the European Union. A Victim of Polarisation? In: Bernd Hirschberger, Katja Voges (Hrsg.): Religious Freedom and Populism. The Appropriation of a Human Right and How to Counter It. transcript, Bielefeld 2024, ISBN 978-3-8376-6827-8, S. 165–180, siehe S. 166. обіймає посаду Спеціального посланника з 7 грудня 2022 року.siehe auch Leitlinien der EU und das Mandat des EU-Sondergesandten für die Förderung der Religions- und Weltanschauungsfreiheit außerhalb der EU. Entschließung des Europäischen Parlaments vom 15. Januar 2019 zu den Leitlinien der EU und das Mandat des EU-Sonderbeauftragten für die Förderung von Religions- und Weltanschauungsfreiheit außerhalb der Europäischen Union (2018/2155(INI)). ABl. C 411/30 vom 27. November 2020.
Крім того, існують інші установи, завдання яких включають просування основних прав ЄС та/або прав людини загалом, що також включає свободу релігії та переконань:
Агентство з основоположних прав Підкомітет Європейського парламенту з прав людини Європейського Парламенту
Зміст та обмеження Ситуація щодо релігійної свободи в державах-членах Європейського Союзу оцінюється незалежними експертами як відносно позитивна, за деякими винятками. Однак дискусії з питань релігійної свободи на рівні Європейського Союзу стають дедалі більш поляризуючими, що впливає на колективну відданість цьому праву людини.
Див. також
Права ЛГБТК в Європейському Союзі
Література
Pascal Hector: Zur Religionsfreiheit in der Rechtsprechung des Europäischen Gerichtshofs für Menschenrechte. In: Werner Meng, Georg Ress, Torsten Stein (Hrsg.): Europäische Integration und Globalisierung. Festschrift zum 60-jährigen Bestehen des Europa-Instituts. Nomos-Verlag, 2011, S. 249–268. Bernd Hirschberger, Katja Voges: Commitment to Religious Freedom at the Level of the European Union. A Victim of Polarisation? In: Bernd Hirschberger, Katja Voges (Hrsg.): Religious Freedom and Populism. The Appropriation of a Human Right and How to Counter It. transcript, Bielefeld 2024, ISBN 978-3-8376-6827-8, S. 165–180. Бернд Гіршберґер: Релігійна свобода в Європейському Союзі: підтримка брандмауерів. Herder Korrespondenz, випуск 6, 2024.
Комісія США з питань міжнародної релігійної свободи (USCIRF): Оновлення випуску: Проблеми релігійної свободи в Європейському Союзі, липень 2023 року.
Посилання
EU Guidelines on the promotion and protection of freedom of religion or belief. FOREIG AFFAIRS Council meeting. Luxembourg, 24 June 2013 Рада Європи: Свобода релігії та переконань. Європейський суд з прав людини: Свобода віросповідання. Інформаційний бюлетень, серпень 2023 р. (огляд судової практики, англійською мовою).
Примітки