Мідеплавильний завод у Моубхандарі — підприємство металургійної промисловості в індійському штаті Джхаркханд. Також відоме як завод у Гатшилі (Ghatshila).

Завод ввела в дію у 1928 році компанія Indian Copper Company (ICC) для роботи з продукцією мідних копалень гірничорудного району Сінгбхум. У 1972-му активи ICC передали державній Hidustan Copper Limited.

Серед постачальників сировини з Сінгбхум були або є рудники Мосабоні, Сурда, Ракха, Кендадіх, Патаргора, при цьому в XXI столітті руда копалень, які ще продовжують діяльність, спершу проходить через збагачувальну фабрику Мосабоні. Також існують плани запуску нової копальні Чапрі та збагачувальної фабрики Чапрі-Ракха. В якийсь момент через виснаження запасів родовищ району Сінгбхум до живлення майданчику в Моубхандарі підключили рудник Маланджкханд (штат Мадг'я-Прадеш). Також завод певний час отримував незначні обсяги мідного концентрату з рудника Бхотанг (штат Сіккім).

Технологічний процес заводу наразі передбачає:

- флеш-плавку мідного концентрату з отримання мідного штейну (50 % — 57 % міді), при цьому з 1971-го в Моубхандарі використовують технологію від фінської компанії Outokumpu;

- переплавку штейну в конвертері із отриманням блістерів (98 % — 98,5 % міді);

- переплавку блістерів на анодну мідь;

- розпочате в 1965-му електролітичне рафінування з отриманням мідних катодів.

Станом на 1989 рік потужність заводу рахувалась як 20 тисяч тонн міді на рік. У другій половині 2010-х років майданчик міг виробляти 23,3 тисячі тонн мідних анодів на рік, проте через недостатню кількість концентрату фактичний показник міг бути суттєво менше, так, в 2017/2018 фінансовому році випустили 16,8 тисячі тонн, а в 2019/2020 році лише 6,4 тисячі тонн.

Плавка сульфідної руди призводить до утворення великих обсягів діоксиду сірки, тому наразі невід'ємною частиною технологічного процесу є продукування сульфатної кислоти. Ще одним видом супутньої продукції є анодний шлам, що містить золото, срібло, селен та телур.

Під час електролізу до електролітичного розчину переходять певні обсяги нікелю (та інших елементів), що потребує проведення його очистки. В середині 2010-х в Моубхандарі спробували організувати отримання нікелю з очікуваною продуктивністю у 50 тонн на рік. Втім, досягнути запланованого рівня вилучення не вдалось і проєкт зазнав невдачі (всього за 4 роки отримали лише одну тонну нікелю).

Примітки