У гельській (ірландській, шотландській та ) міфології, Калех (, ) — божественна чаклунка, пов'язана зі створенням ландшафту та з , особливо з бурями й зимою. Слово буквально означає «стара жінка, відьма», і зустрічається з цим значенням у сучасній ірландській та шотландській гельській мовах, і застосовується щодо численних міфологічних і фольклорних фігур в Ірландії, Шотландії та на острові Мен.Briggs, Katharine M. (1976) An Encyclopedia of Fairies. New York, Pantheon Books. pp. 57-60. У сучасних ірландських фольклорних дослідженнях вона іноді згадується як , тоді як у Шотландії вона відома як Бейра, Королева зими.
Ім'я
('стара жінка' або 'відьма' в сучасній ірландській та шотландській гельській мовах) походить від давньоірландського ('прихована за вуаллю'), прикметникової форми від ('вуаль'), давнього запозичення від латинського ,Зауважте перехід /p/ > /c/, характерний для ранніх латинських запозичень в ірландській мові. 'вовняний плащ'.Thurneysen, Rudolph; A Grammar of Old Irish, Vol. 1; Dublin Institute for Advanced Studies, 1946, p. 568.Ó Cathasaigh, T. «The eponym of Cnogba», Éigse 23, 1989, pp. 27–38.Ó hÓgáin, D. Myth, Legend & Romance: An Encyclopaedia of the Irish Folk Tradition, Prentice Hall Press, 1991, p. 67.Macbain, Alexander (1998) Etymological Dictionary Of Scottish-Gaelic. New York: Hippocrene Books, , p. 63.
Cailleach часто називають ірландською та шотландською гельською. Ґеройд О Круалаойх вважає, що воно походить від слова, що означає «гострий, пронизливий, ворожий» — або — і стосується асоціювання Калех із зимою та дикою природою, а також із рогатими звірами або худобою. згадує колегу, який відкрив у південно-західному діалекті Керрі слово , яким позначають «скелі на березі моря, об які море розбивається з великою силою» і натякає на це як на первісне значення. Однак, ранні форми слова мають вузьке закінчення, а не широке: (О Мурайле), «, род. , дав. » (Меєр).
В ірландській поемі VIII—IX століть «Плач старої жінки» йдеться, що Калех звати або . У «Полюванні на » () її звуть Мілукра, сестра . У казці про її звуть Biróg. В інших місцях її називають Буй (Bui) або Буа[ч] (Bua[ch]).Ó Cathasaigh, Tomás. «Knowth — The Epynom of Cnogba». Менською гельською мовою вона відома як .Monaghan, Patricia. The Encyclopedia of Celtic Mythology and Folklore. Infobase Publishing, 2004, p.69
Множина слова cailleach — () ірландською, () шотландською гельською та менською мовою. Це слово зустрічається як компонент у термінах, як-от гельське («черниця») та («сова»), а також ірландське («мудра жінка, ворожка») та («чаклунка, чарівниця»). Серед споріднених слів гельське та ірландське («молода жінка, дівчина»), зменшувальне від «жінка», та шотландське рівнинне («стара жінка, відьма»). Менш відоме слово, яке іноді тлумачать як «відьма», — ірландське , що спонукало деяких припустити зв'язок між Калех та кам'яними різьбленнями Шіла-на-гіг.Ross, Anne (1973, reprint 2004) «The divine hag of the pagan Celts», in The Witch Figure: Folklore Essays by a Group of Scholars in England Honoring the 75th Birthday of Katharine M. Briggs; ed. by Venetia Newall. London: Routledge and Kegan Paul. .
Легенди
У Шотландії, де вона також відома як Бейра, Королева Зими (ім'я, дане фольклористом XX століття ), їй приписують створення численних гір та великих пагорбів, які, як кажуть, утворилися, коли вона крокувала землею та випадково впустила камінці зі свого кошика. В інших випадках кажуть, що вона навмисно будувала гори, щоб вони слугували їй сходинками. Вона носить молот для формування пагорбів та долин, і кажуть, що вона є матір'ю всіх богинь та богів. За словами Маккензі, Бейра була одноокою велеткою з білим волоссям, темно-синьою шкірою та зубами кольору іржі.Mackenzie, Donald Alexander (1917). «Beira, Queen of Winter», in Wonder Tales from Scottish Myth and Legend.
Калех має кілька рис, притаманних уособленню зими: вона пасе оленів, бореться з весною, а її посох заморожує землю.
Разом із богинею , Калех вваажають сезонним божеством або духом, який керує зимовими місяцями між Самайном (5 листопада або перший день Самайну) і Белтейном (1 травня або перший день літа), тоді як Бріґде править літніми місяцями між Белтейном і Самайном. У деяких інтерпретаціях Калех і Бріґде є двома обличчями однієї богині, тоді як інші описують Калех як те, що перетворюється на у Белтейні та повертається до гуманоїдної форми у Самайні на час правління зимовими місяцями. Залежно від місцевого клімату, передання влади між зимовою богинею та літньою богинею святкується в десь між (Імболк, 1 лютого) і Latha na Cailliche (25 березня) або Белтейном (1 травня), а місцеві свята, що відзначають прихід перших ознак весни, можуть бути названі на честь Калех або Бріґде.
Ла-Фейл-Бріґде також є днем, коли Калех збирає дрова на решту зими. Легенда свідчить, що якщо вона має намір зробити так, щоб зима тривала довше, вона подбає про те, щоб погода 1 лютого була ясною та сонячною, щоб вона могла зібрати багато дров і зігрітися в наступні місяці. Як наслідок, люди зазвичай відчувають полегшення, якщо в цей день — негода, оскільки це означає, що Калех спить, скоро в неї закінчаться дрова, а отже й зима невдовзі закінчиться. На острові Мен, де вона відома як Кайлах-ні-Груамаг (Caillagh ny Groamagh), кажуть, що Калех бачили в день Святої Нареченої у вигляді велетенського птаха, що ніс у дзьобі палиці.
За словами Маккензі, найдовша ніч у році знаменувала кінець її правління як Королеви Зими, під час якої вона відвідала Джерело Молодості і, випивши його чарівної води, щодня молоділа.
У Шотландії Калехи (Cailleachan; дослівно «старі жінки») також відомі як Буревісники, уособлюють стихійні сили природи, особливо в руйнівному аспекті. Кажуть, що вони особливо активні у створенні весняних бур у період, відомий як А'Калех.
На західному узбережжі Шотландії Калех зустрічає зиму, перучи свій (гельською: féileadh mòr) у затоці (гельською: Coire Bhreacain — «вир/казан пледа»). Кажуть, що цей процес триває три дні, протягом яких рев майбутньої бурі чути на відстані до углиб країни. Коли вона закінчує, її плед стає чисто білим, а землю вкриває сніг.
У Шотландії та Ірландії перший фермер, який завершував збір зерна, виготовляв з останнього снопа врожаю , що символізувала Калех (також звану Карлін або Карлайн).Frazer, The Golden Bough 1922, ch. 45. Потім фігурку кидали на поле сусіда, який ще не закінчив збирати зерно. Останній фермер, який закінчував, мав прийняти та доглядати за лялькою протягом наступного року, що означало, що йому доведеться годувати та утримувати відьму всю зиму. Конкуренція була жорсткою, щоб уникнути необхідності приймати Стару Жінку.McNeill, Vol.2 (1959) pp. 119—124.
Деякі вчені вважають, що давньоірландська поема «» розповідає про Калех; зазначає: «Вона мала п'ятдесят прийомних дітей у Беарі. В неї було сім періодів молодості один за одним, так що кожен чоловік, який жив із нею, помирав від старості, а її онуки та правнуки були племенами та расами».
Ірландія В Ірландії Калех асоціюється зі скелястими, помітними горами та виступами, як-от Голова Відьми (ірландською: Ceann Caillí — «голова відьми»), найпівденніша вершина кліфу Могер у графстві Клер.
(ірландською: Leaba Chaillí — «ліжко відьми»), розташована поблизу (графство Корк), згідно з фольклором, є могилою Калех і колишнім житлом, де вона жила зі своїм чоловіком, , у якого вона кинула валун, притиснувши його до дна .
На півострові у , поблизу Кілкатеріну, є скеля, яка, як кажуть, нагадує Калех. За легендою, вона перестрибнула через затоку з Кулаху до її нинішнього місця розташування.
Мегалітичні гробниці в Лох-Крю в графстві Міт, розташовані на вершині (ірландською: Sliabh na Caillí — «відьмина гора»), включають кам'яну «тумбу», відому як «відьмине крісло».Cochrane, Andrew (2005) "A taste of the unexpected: subverting mentalités through the motifs and settings of Irish passage tombs". p.4: "To the north of Cairn T and on the exterior is located K29 or the ‘Hag’s Chair’. This kerbstone has visual imagery on its front and back face. The top of the central part of this kerbstone is believed to be artificially cut to create the chair appearance (Shee Twohig 1981, 217; contra. Conwell 1866, 371)". Каірн Т на Слів-на-Калеху — це класична коридорна гробниця, в якій під час рівнодення промені сходу сонця освітлюють прохід і внутрішню камеру, заповнену мегалітичними кам'яними різьбленнями.Documented in photos and videos taken on site for six years running.
На вершині гори у графстві Арма розташована коридорна гробниця, відома місцевим жителям як «Будинок Калех Беари». Там також є озеро, де, як кажуть, Калех обдурила міфічного воїна , коли той набув вигляду старого після пірнання в озеро, щоб дістати перстень, про який Калех змусила його подумати, що він загублений.
Аленакалі (Aill na Caillí — «кліф відьми») — кліф у графствіГолвей.
Коридорні гробниці Карроумор на півострові в графстві Слайго пов'язані з Калех.Meehan, Padraig. Listoghil, A Seasonal Alignment, 2014, Gungho Publications, Одну з них називають Будинок Калех і Беари (Cailleach a Bhéara's House). Вільям Батлер Єйтс називає слайгоську Калех «Clooth na Bare».Jeffares, Alexander Norman. A Commentary on the Collected Poems of W.B. Yeats, 1968, Stanford University Press У графстві Слайго її також називають Калех.
Шотландія Калех посідає визначне місце в ландшафті Аргайл-і-Б'ют (Шотландія). У пізніших оповідях вона відома як Калех нан Круахан (Cailleach nan Cruachan; «відьма »). Бен-Круачан — найвища гора в регіоні. В магазині для відвідувачів біля Голлоу-Маунтін, продаються кухонні серветки та листівки з її зображенням, також там є мурал, що зображує випадкове створення нею озера Лох-Ейв.'The Legend of Cruachan ', from the Ben Cruachan visitor's website. Access date 21-11-2007. Легенда свідчить, що Калех утомилася після цілоденного випасання оленів. На вершині Бен-Круачану вона заснула під час своєї вахти, і вода з криниці, за якою вона доглядала, перелилася, стікаючи з високогір'я та затоплюючи долини внизу, утворюючи спочатку річку, а потім — озеро.'Cailleach Bheur ' from the Mysterious Britain website. Access date 21-11-2007. Переповнена криниця — поширений мотив у місцевих гельських оповідях про створення світу, як це видно в подібному створенні богинею Боанн річки Бойн в Ірландії.MacKillop, James (1998) Dictionary of Celtic Mythology. Oxford University Press. p. 45. Також у регіоні з нею пов'язують згаданий вище вир у затоці .
Її також асоціюють із іншими шотландськими горами. Кажуть, Бен-Невіс був її «гірським троном». На острові Скай на її честь названо дві гори — Бейнн-на-Калех (та ), з яких спускаються люті шторми з мокрим снігом та дощем, сіючи хаос та руйнування на землях унизу.