В'єтнамсько-югославські відносини (; , , , ) — історичні двосторонні відносини між В'єтнамом (до 1976 року Північним В'єтнамом) і зниклою внаслідок розпаду Соціалістичною Федеративною Республікою Югославія.
Були переважно приязними завдяки позитивному публічному іміджу В'єтнаму в Югославії, що було результатом опору В'єтнаму іноземному пануванню та спільного членства в Русі неприєднання.
Історія Ці дві держави встановили офіційні двосторонні відносини 1957 року. Того ж року відбувся історичний візит Хо Ши Міна в Югославію.
Незважаючи на розвиток дипломатичних відносин зі Сполученими Штатами та іншими країнами західного блоку, Югославія чітко і публічно дистанціювалася від американської політики у В'єтнамі. Протягом 1960-х років югославськими містами прокотилася хвиля вуличного насильства і заворушень, під час яких висловлювалися сильні антиамериканські настрої та заклики проти війни у В'єтнамі. 1967 року Югославія нормалізувала свої відносини з Ватиканом і папа Павло VI працював спільно з президентом Югославії Йосипом Брозом Тіто над досягненням миру у В'єтнамі. У 1969 році югославська влада створила Координаційний комітет допомоги народу В'єтнаму-Індокитаю як орган, підпорядкований Соціалістичному союзу трудового народу Югославії. З 18 по 24 травня 1971 року міністр закордонних справ Тимчасового революційного уряду Республіки Південний В'єтнам Нгуєн Тхі Бінь відвідала Югославію, де зустрілася з президентом Тіто, Митею Рибичичем, Мірком Тепавацем і Густавом Влаховим, під час розмови з якими обидві сторони погодилися встановити офіційні двосторонні відносини.
На відносинах між Югославією та В'єтнамом негативно позначилася кампучійсько-в'єтнамська війна, оскільки офіційний Белград дотримувався думки, що, попри внутрішню ситуацію в Кампучії, іноземне втручання було невиправданим і могло сприяти ширшому китайсько-радянському конфлікту.
Див. також Міжнародні відносини Югославії Міжнародні відносини В'єтнаму
Примітки