Отто Ергард фон Мархталер (; 9 червня 1854, Ульм — 11 січня 1920, Штутгарт) — німецький офіцер, генерал-полковник Вюртемберзької армії. Останній військовий міністр Вюртемберзького королівства.

Біографія Отто фон Мархталер походив зі старої ульмської патриціанської родини, яка піднялася до дворянства Священної Римської імперії в 1599 році. Його батьком був вюртемберзький оберст Генріх фон Мархталер (1822–1891). Його дідом і бабусею по батькові були вюртемберзький майор Ганс фон Мархталер (1786–1848) і Франциска Алексія, уроджена баронеса фон Гендель (1794–1880). Мати Отто фон Мархталера, Еліза (1830–1894), була донькою Йоганна Фрідріха Мюллера, бухгалтера принца Фюрстенбергського, і Фрідеріки Лізетти Крістіани Глок з Донауешингена.

Мархталер, член протестантської церкви, навчався у гімназіях у Штутгарті, Елльвангені та Людвігсбурзі, де його батько служив у гарнізоні. У 1869 році Мархталер вступив до Вюртемберзької військової школи в Людвігсбурзі. 21 липня 1870 року вступив у Вюртемберзький піхотний полк №4 з Ульма, з яким вязв участь у Французько-прусській війні. 18 грудня 1871 року полк був перейменований в 4-й піхотний полк №122 і передислокований в Людвігсбург. З 22 травня 1876 року — батальйонний, з 1883 року — полковий ад'ютант. Того ж року полк був передислокований в Гайльбронн. З 21 травня 1884 року — командир роти піхотного полку «Імператор Вільгельм, король Прусський» (2-го Вюртемберзького) №120 у Вайнгартені. 30 березня 1886 року переведений в штаб 13-го (Королівського Вюртемберзького) армійського корпусу в Штутгарті. З 28 грудня 1893 року — флігель-ад'ютант короля Вільгельма, залишався в свиті короля до кінця Першої світової війни. Того ж дня призначений представником Вюртембергу у військовому кабінеті імператора Вільгельма. З 17 грудня 1898 року — начальник військового відділу Вюртемберзького військового міністерства. З 3 липня 1900 року — військовий представник Вюртембергу в прусському Великому Генштабі в Берліні, одночасно з 18 квітня 1901 року — почесний генерал в свиті короля Вільгельма, залишався в Берліні як військовий представник. З 14 листопада 1903 року — комендант Штутгарта, одночасно з 22 листопада 1903 по 19 червня 1906 року — старший радник з рекрутингу в Штутгарті. З 10 червня 1906 року — військовий міністр. Як державний міністр і голова Вюртембергського військового департаменту, він служив в урядах Брайтлінга та Вайцзеккера до листопада 1918 року. 5 березня 1908 року він також став генерал-ад'ютантом короля Вільгельма II.

Після початку Першої світової війни, з 9 вересня 1914 по 22 січня 1917 року, він також обіймав посаду заступника головнокомандувача 13-го армійського корпусу, щоб мати безпосередній доступ до директив, що виходили з Берліна, і таким чином зберігати певний рівень автономії для військової адміністрації Вюртемберга. На думку Мархталера, під час війни партійна політика мала бути підпорядкована військовим інтересам. Король Вільгельм II призначив його шефом 10-го Вюртемберзького піхотного полку № 180 5 жовтня 1915 року. Через стан здоров'я він не увійшов до складу останнього «парламентського» уряду королівської землі, уряду Лішинга, який був сформований незадовго до Листопадової революції. 8 листопада 1918 року звільнений у відставку.

Сім'я Мархталер одружився з Геленою Мільц (1855–1935) у Гайльбронні у 1879 році. Вона була дочкою Евальда Мільца, генерального прокурора Штутгарта, та його дружини Берти Луїзи Марії, уродженої Гааг. Шлюб залишився бездітним.

Звання

Фенріх портупеї (21 липня 1870) Другий лейтенант (30 грудня 1870) Перший лейтенант (22 травня 1876) Гауптман без патенту (21 травня 1884; 18 грудня 1888 отримав патент від 23 травня 1881) Майор (23 травня 1890) Оберстлейтенант (16 листопада 1894) Оберст (22 березня 1897) Генерал-майор (18 квітня 1901) Генерал-лейтенант (19 жовтня 1914) Генерал піхоти (5 березня 1908) Генерал-полковник (24 лютого 1918)

Нагороди

Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 (10 травня 1871) Вюртемберзька срібна ювілейна медаль (16 червня 1889) Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (26 вересня 1889) командорський хрест 2-го класу (24 лютого 1898) командорський хрест 1-го класу (1 жовтня 1903) великий хрест (25 лютого 1907) Орден Церінгенського лева лицарський хрест 1-го класу з дубовим листям (11 листопада 1891) великий хрест (16 липня 1908) Орден Святого Михайла (Баварія), лицарський хрест 2-го класу (28 листопада 1891) Орден Червоного орла 4-го класу (23 вересня 1893) 3-го класу (26 грудня 1898) 2-го класу (30 січня 1903) великий хрест (7 вересня 1909) мечі до великого хреста (11 жовтня 1918) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (3 березня 1894) почесний хрест (25 квітня 1896) командорський хрест (24 січня 1899) великий хрест (25 лютого 1910) мечі до великого хреста (25 травня 1918) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 1894) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (5 лютого 1896) 2-го класу (7 вересня 1899) зірка до ордена 2-го класу (30 жовтня 1903) 1-го класу (28 листопада 1906) Столітня медаль (1 червня 1898) Орден Генріха Лева, командорський хрест 2-го класу (11 вересня 1899) Орден Філіппа Великодушного, командорський хрест 2-го класу з короною (11 вересня 1899) Орден Альберта (Саксонія) командорський хрест 1-го класу (19 вересня 1903) великий хрест (28 січня 1905) золота зірка до великого хреста (7 вересня 1909) мечі до великого хреста (7 червня 1916) Орден Священного скарбу 2-го класу (Японська імперія; 12 червня 1904) Орден Оранських-Нассау, великий хрест (Нідерланди; 15 листопада 1905) Орден «За військові заслуги» (Баварія) великий хрест (7 вересня 1909) великий хрест з мечами (9 жовтня 1916) Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (Японська імперія; 26 березня 1911) Почесний шеф фузілерного полку «Імператор Франц Йозеф Австрійський» (4-го Вюртемберзького) №122 (25 лютого 1913) Орден «За заслуги» Баварської корони, великий хрест (6 травня 1913) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг) лицарський хрест (25 березня 1915) великий хрест (8 листопада 1918) Залізний хрест 2-го класу (11 травня 1915) Орден Леопольда (Австрія), великий хрест з військовою відзнакою (13 серпня 1915) Хрест Вільгельма (Вюртемберг) з мечами (22 жовтня 1915) корона до хреста (15 серпня 1916) Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе) (30 грудня 1915) Золота медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія; 7 червня 1916) Галліполійська зірка (Османська імперія; 7 червня 1916) Орден «Святий Олександр», великий хрест з мечами (Третє болгарське царство; 4 жовтня 1917) Хрест «За заслуги у військовій допомозі» (9 листопада 1917) Орден Чорного орла (11 жовтня 1918)

Примітки

Література

Посилання

Мархталер на сайті The Prussian Machine.