Автомобільним транспортом нафти і газу можна перевозити всі типи вуглеводневих рідин. Його застосовують для транспортування нафтопродуктів і зріджених вуглеводневих газів.
Загальний опис Автомобільний транспорт широко використовується при перевезеннях нафтопродуктів з розподільних нафтобаз безпосередньо споживачам. Цей вид транспорту найефективніше використовується в районах, у які неможливо доставити нафтопродукти залізницею або водним шляхом, для завезення нафтовантажів споживачам, віддаленим на невелику відстань від джерел постачання (наливних пунктів, складів і баз). Наприклад, автотранспортом відвантажуються нафтопродукти з нафтобаз в автогосподарства, на автозаправні станції, в сільські склади пального.
Автотранспорт широко використовується при перевезеннях нафтопродуктів з розподільних нафтобаз безпосередньо споживачеві. Найбільш ефективно у районах, куди неможливо доставити нафтопродукти залізничним або водним шляхами сполучення.
Основне призначення автотранспорту — доставка готових нафтопродуктів з великих нафтобаз на більш дрібні й далі до споживача. Нафтопродукти доставляються автоцистернами і паливозаправниками.
На частку автомобільного транспорту припадає близько 20 % перевезень нафтовантажів.
Система автомобільного транспорту нафти і нафтопродуктів являє собою комплекс, що об'єднує такі об'єкти: автомобільні дороги, рухомий склад, зливно-наливні пристрої, систему керування виконанням робіт, засоби механізації для будівництва, утримання та ремонт автодоріг, виробничу базу технічного обслуговування автотранспорту. Автоперевезення нафтовантажів здійснюються в автомобільних цистернах, а також у тарі (нафтопродукти — в контейнерах, бочках, каністрах, бідонах; зріджені вуглеводневі гази — в балонах). Автоцистерни, у котрих перевозять нафтопродукти, оснащуються таким обладнанням: патрубком для наливання нафтопродукту, дихальним клапаном, покажчиком рівня, клиновою швидкодіючою засувкою для зливання палива, двома шлангами з наконечниками і насосами з механічним приводом. Об'єм окремих автоцистерн досягає 25 м3. Усередині цистерни встановлені поперечні й поздовжні хвилерізи для зменшення сили ударної хвилі рідини під час руху автомобіля. Для забезпечення пожежної безпеки на автоцистернах установлюють вогнегасники і пристрої для заземлення цистерн і шлангів з метою відведення статичної електрики, яка може утворитися під час зливно-наливних операцій з нафтопродуктами. У практиці нафтонавантажувального автотранспорту широко застосовують цистерни на автопричепах, що підвищує ефективність використання цього виду транспорту. Для заправки паливом автотранспортних засобів, які функціонують на віддалі від нафтобаз і заправних станцій, а також сільськогосподарських машин та літаків застосовують спеціальні автоцистерни, обладнані комплектом насосно-роздавальних пристроїв. Такі автоцистерни називаються автопаливозаправниками. Управління обладнанням паливозаправника відбувається з кабіни водія, де розміщені важелі включення насоса, засувки і вентилі, необхідні для виконання операцій із приймання, роздачі й перекачування палива, а також контрольно-вимірювальні прилади. Автопаливозаправники виготовляють із цистернами об'ємом 4—16 м3.
Цифровізація паливної логістики
Прогресивні технології транспортування базуються на концепції цифрового контролю ланцюга поставок. Сучасний бензовоз інтегрований у загальну ERP-систему нафтової компанії за допомогою кількох систем. По-перше, діє електронна система захисту та пломбування: на кожному завантажувальному люці та зливному штуцері встановлено оптичні чи магнітні датчики. Будь-яка спроба відкриття поза санкціонованою геозоною (координатами АЗС) негайно блокує зливну систему та передає сигнал тривоги диспетчеру через супутниковий зв'язок.
По-друге, використовується високоточний бортовий облік. Цистерни комплектуються електронними рівнемірами (струнними, ультразвуковими або радарними), які вимірюють рівень палива з точністю до часток міліметра. Дані автоматично перераховуються у масу з урахуванням виміряної щільності та поточної температури палива завдяки бортовому обчислювальному процесору. Це унеможливлює крадіжки палива шляхом використання його природного температурного розширення або стиснення.
Література Білецький В. Ф. Основи транспорту природних вуглеводнів = Fundamental of natural hydrocarbons transport: навч. посібник / В. С. Білецький, М. І. Фик ; Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т». — Харків: НТУ «ХПІ», 2019. — 274 c. Українська нафтогазова енциклопедія / за заг. ред. В. Іванишина. — Львів: СПОЛОМ, 2015. — 604 с. Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с. Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу: навч. посіб. / Л. Н. Ширін, О. В. Денищенко, С. Є. Барташевський, Є. А. Коровяка, В. О. Расцвєтаєв ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т «Дніпровська політехніка». — Дніпро: НТУ «ДП», 2019. — 203 с.