Барон Гуго фон Люпін (; 26 липня 1829, замок Іллерфельд — 11 травня 1902, Штутгарт) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Вюртемберзької армії.

Біографія Гюго народився в замку своїх батьків в поблизу Меммінгена і був сином Фрідріха фон Люпіна (1771–1845), баварського високопоставленого гірничого чиновника, та його другої дружини Юліани, до шлюбу фон Вахтер (1790–1857).

Після навчання в гімназіях в Аугсбурзі та Кемптені, 12 жовтня 1846 року Люпін вступив до офіцерської академії Вюртемберзької армії в Людвігсбурзі. 15 жовтня 1849 року його було підвищено до лейтенанта 3-го піхотного полку від 8 квітня 1849 року, а до середини жовтня 1865 року він дослужився до гауптмана та командира роти. На цій посаді він очолив 7-му роту в битві при Таубербішофсгаймі під час війни проти Пруссії. Після війни, з березня по червень 1868 року, Люпена було відряджено до Берліна для навчання в Гвардійському фузілерському полку Прусської армії. На чолі своєї роти він брав участь у битвах при Верті, Седані та Ножан-сюр-Сен, а також в оточенні та облозі Парижа під час Французько-прусської війни 1870/71 років.

Люпін був включений до лав Прусської армії за військовою конвенцією після мирного договору та, отримавши звання майора, переведений до 7-го Вюртемберзького піхотного полку командиром батальйону 27 листопада 1871 року. 4 березня 1876 року Люпіна було зараховано до резерву та спочатку йому було доручено командування 3-м Вюртемберзьким піхотним полком №121, а 22 вересня 1876 року він був затверджений на посаді командира полку. До кінця вересня 1881 року він дослужився до звання оберста. 21 липня 1885 року його було зараховано до штабу свого полку та призначено командиром 51-ї піхотної бригади (1-ша Королівська Вюртемберзька) у Штутгарті. 29 січня 1886 року його було затверджено на посаді командира цього великого підрозділу. Після підвищення до генерал-майора 10 вересня 1886 року, він передав командування бригадою Максу Шотту фон Шоттенштайну 12 липня 1888 року. Люпіна було призначено комендантом Штутгарта та головою Вищої ради з питань набору рекрутів. 31 жовтня 1888 року йому було присвоєно звання генерал-лейтенанта запасу. Після схвалення його відставки 8 грудня 1890 року та надання комісії, що підтверджувала його звання, Люпіна було внесено до списку відставних з пенсією.

Сім'я 5 червня 1860 року одружився в Штутгарті з Кароліною Фаєль (1841–1917). В пари народились 5 дітей:

Артур (1861–1920) — генерал-лейтенант Вюртемберзької армії. Курт (1867–1938) — генерал-майор рейхсверу. Елізабет (1869–1945) — в 1909 році одружилася з імператорським міністерським радником Вільгельмом Зоммером († 1937). Зельма (1878–1950) — в 1905 році одружилася з оберстлейтенантом Карлом фон Еллріхсгаузеном. Мета (1879)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (1 грудня 1873) Орден Вюртемберзької корони, командорський хрест Орден Червоного орла 2-го класу Орден Церінгенського лева, великий хрест Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 1-го класу (8 грудня 1890)Militär-Wochenblatt. Nr. 106 vom 13. Dezember 1902, S. 3126.

Примітки

Література

Anton Bettelheim: Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog. VII. Band: 1. Januar bis 31. Dezember 1902. Verlag Georg Reimer, Berlin 1905, S. 99–100. Franz Josef zu Hohenlohe-Schillingsfürst (Hrsg.): Genealogisches Handbuch des in Bayern immatrikulierten Adels. Band II, Verlag Degener & Co. Schellenberg 1951, S. 194–198. Herman Niethammer: Das Offizierkorps des Infanterie-Regiments Kaiser Friedrich, König von Preußen (7. Württ.) Nr. 125. 1809–1909. Belser, Stuttgart 1909, S. 178.

Посилання

Lupin, Hugo von. – Biografische Kurzinformation mit Bild.. In: LEO-BW, Landesarchiv Baden-Württemberg. Lupin, Hugo von. Indexeintrag: Deutsche Biographie. [25. April 2020].