Барон Максиміліан «Макс» Шотт фон Шоттенштайн (; 22 листопада 1836, Ульм — 10 серпня 1917, замок Шоттенштайн) — німецький воєначальник, генерал піхоти та військовий міністр Вюртемберзької армії.

Біографія Макс був членом старовинного франконського дворянського роду та сином Карла Шотта фон Шоттенштайна (1792–1882), урядового директора Вюртемберга та члена земельного парламенту, та Луїзи Якобіни Фрідеріки, уродженої фон Вішер (1803–1849).

Після навчання в гімназії в Ульмі він навчався в протестантській теологічній семінарії в Маульбронні з 1851 по 1855 рік. З 1855 по 1858 рік він навчався у Людвігсбурзькій військовій школі, а 20 вересня 1858 року став лейтенантом 5-го піхотного полку Вюртембергської армії. У 1861 році він перейшов до Піонерського корпусу, у 1866 році отримав звання гауптмана, а в 1867 році був призначений до військового міністерства на посаду офіцера. Під час Французько-прусської війни він служив у штабі Вюртемберзької польової дивізії та брав участь у битвах під Вертом, Седаном та Вільє, а також в облозі Парижа. У 1872 році він став командиром роти в Гренадерському полку «Королева Ольг» № 119, у 1873 році отримав звання майора, а в 1876 році став командиром батальйону в фузілерному полку № 122. Оберстлейтенант з 1879 року, він командував Гренадерським полком «Королева Ольг» № 119 з 1883 по 1888 рік. У 1884 році його було підвищено до оберста, а в 1888 році — до генерал-майора, а також він став командиром 51-ї піхотної бригади (1-ї Королівської Вюртемберзької). У 1890 році він став командиром 30-ї дивізії у Страсбурзі та там отримав звання генерал-лейтенанта.

З 10 травня 1892 року по 15 квітня 1901 року він обіймав посаду військового міністра Вюртемберга. Під час його перебування на посаді було створено військовий навчальний полігон у Мюнзінгені. 18 квітня 1896 року король Вільгельм II підвищив Шотта фон Шоттенштайна до генерала піхоти. Після відставки Германа фон Міттнахта з посади глави уряду, Шотт фон Шоттенштейн обіймав посаду міністра-президента Вюртемберга з 10 листопада 1900 року по 15 квітня 1901 року, окрім виконання обов'язків військового міністра. У цей час він також обіймав посаду голови Таємної ради. Всього через кілька місяців на посаді міністра-президента Шотт фон Шоттенштайн був змушений піти у відставку зі своїх міністерських посад, оскільки він скомпрометував себе як свідок у судовому процесі щодо сутенерства.

Вийшовши на пенсію, він переїхав до замку Шоттенштайн, родового маєтку своїх предків поблизу Кобурга, який він придбав і відновив у 1888 році.

Сім'я 19 липня 1868 року одружився в Касселі з Оттилією фон Окс (1845–1913), дочкою генерала Карла фон Окса. В пари народились 6 дочок:

Клара (1869) Софі (1871) Емма (1872–1946) — вийшла заміж за генерал-майора рейхсверу Георга Леффельгольца фон Кольберга (1869–1938). Ольга (1876) — в 1897 році вийшла заміж за Карла фон Грундгерра цу Альтентанн унд Вайгергаус. Амелія (1880) — в 1905 році вийшла заміж за барона Фрідріха Леффельгольца фон Кольберга (1870–1948). Іда (1881–1963) — в 1912 році вийшла заміж за барона Густава фон ЛІнденфельса (1873–1950).

Нагороди Отримав численні нагороди, серед яких:

Військова медаль за вірну службу в кампанії 1866 Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг) лицарський хрест (1870-71) командорський хрест (1894)Hof- und Staatshandbuch des Königreichs Württemberg 1901, S. 30,73,76 Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років) Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест (1894) Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1897) Почесний громадянин міста Ульм (1900)

Примітки

Література

Württembergischer Nekrolog 1917. Kohlhammer, Stuttgart 1921, ZDB-ID 515240-9, S. 123–128. Bertold Spuler: Regenten und Regierungen der Welt. = Sovereigns and governments of the world. Teil II, Band 3: Neuere Zeit 1492–1918. 2. Auflage, Ploetz Verlag, Würzburg 1962. Klaus Schwabe (Hrsg.): Die Regierungen der deutschen Mittel- und Kleinstaaten. 1815–1933. (= Deutsche Führungsschichten in der Neuzeit. Band 14 = Büdinger Forschungen zur Sozialgeschichte. Band 18). Boldt, Boppard am Rhein 1983, ISBN 3-7646-1830-2. Frank Raberg: . Süddeutsche Verlagsgesellschaft im Jan Thorbecke Verlag, Ostfildern 2010, ISBN 978-3-7995-8040-3, S. 389 f. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Freiherrlichen Häuser. 1918. Achtundsechzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1917, S. 763 f.

Посилання

Шотт фон Шоттенштайн на сайті The Prussian Machine.