Біфероцен – металоорганічна сполука зі складом [(C5H5)Fe(C5H4)]2. Він є продуктом формального дегідросполучення фероцену, подібно до того, як біфеніл відноситься до бензену. Це оранжева, стійка на повітрі тверда речовина, розчинна в неполярних органічних розчинниках.
Біфероцен можна добути за допомогою реакції Ульмана з йодофероцену. Його одноелектронна окиснена похідна [(C5H5)Fe(C5H4)]2+ привернула значну увагу як прототип сполуки зі . Спорідненою сполукою є біфероценілен [Fe(C5H4)2]2, у якому всі циклопентадієнільні кільця з'єднані у два фульваленові ліганди.
Хімічні властивості Біфероцен легко перетворюється на комплекс зі змішаною валентністю, який називається біфероценієм. Цей катіон типу [Fe(II)-Fe(III)] належить до сполук II класу (0,707 > α > 0) згідно з класифікацією Робіна — Дея.
Похідні біфероцену Амінофосфінові ліганди з біфероценовими замісниками були синтезовані як каталізатори для асиметричного алільного заміщення та асиметричного гідрування алкенів.
Споріднені сполуки Біс(фульвален)дизалізо
Примітки