Тара́с Степа́нович Вінцко́вський (, місто Дрогобич Львівської області) — український науковець, кандидат історичних наук (2000), доцент (2004), доктор історичних наук (2016), професор кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін Одеського національного університету.
Життєпис У 1995 році закінчив Одеський державний університет імені Мечникова, спеціалізація кафедра історії України.
З 1995 року працював вчителем.
Тема кандидатської дисертації: «Участь населення Херсонської губернії в організації та діяльності місцевих органів влади та управління Центральної Ради (березень 1917 р.— квітень 1918 р.)» (захищена 27 квітня 2000 р., науковий керівник доц. Ващенко В. П.).
Від 2000 року працює в Одеському національному університеті імені Мечникова: від 2016 року — професор кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін.
У 2010 році разом з колегами по кафедрі отримав грант Канадського інституту українських студій для написання монографії «Чорноморська хвиля Української революції».
Тема докторської дисертації: «Формування і діяльність місцевих органів влади першої УНР на півдні України» (захищена 2 березня 2016 р., науковий консультант проф. Хмарський В. М.).
У 2017 році став членом Міжнародної Ради експертів Міжнародної премії імені Івана Франка. Член Національної спілки краєзнавців України; член Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.
Сфери наукових інтересів: історія Української національної революції 1917–1921 рр; становлення і діяльність органів місцевої влади УЦР та УНР у Південній Україні; український самостійницький Рух Опору під час 2-ї світової війни на території Трансністрії (Румунського королівства), історія футболу в Одесі та Дрогобичі у першій половині ХХ ст.
Основні праці Місцеві органи влади і управління Центральної Ради в Херсонській губернії (березень 1917 — квітень 1918 рр.). Дрогобич, 2002 Українські мілітарні формування в Одесі в добу Центральної Ради (березень 1917 — квітень 1918 рр.). Науково-популярні нариси. Одеса: Фенікс, 2010. 154 с. (у співавторстві з Є. Джумигою та А. Мисечком). Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917–1920 рр. Одеса, 2011 (співавтор) Формування і діяльність органів влади Центральної Ради на півдні України. Суми, 2012 Іван Митрофанович Луценко (1863–1919): український націєтворець. Київ, 2013 (співавтор) Одеський вимір Українських Установчих зборів: у пошуках революційних альтернатив // Записки історичного факультету Одеського університету. 2016. Випуск 27. Революційні події 1917—1920 рр. на півдні України // Лицарі Дикого Поля: популярне видання. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. С. 319–339 (у співавторстві). Українські губернські з’їзди в Одесі у 1917 році: документи і матеріали / Упоряд. і автор передмови Т. Вінцковський. Одеса: Бондаренко М. О., 2017. 116 с. Нариси історії футболу в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова. Одеса: «Освіта України», 2019. 292 с. Збірник документів та матеріалів. Грати попри все. Нариси історії футболу в Дрогобичі у першій половині ХХ століття. Дрогобич: Посвіт, 2025
Нагороди та відзнаки Почесна грамота міністра освіти і науки України В. Г. Кременя (2002) Почесна грамота міського голови Одеси Р. Боделана (2003) почесний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2004) Грамота» ректора ОНУ імені І. І. Мечникова (2005) Почесна грамота міського голови Одеси Е. Гурвіца (2008) Почесна грамота голови Одеської обласної державної адміністрації Е. Матвійчука (2010) лауреат премії одеської газети «Чорноморські новини» «Лицар українського чину» за студії з історії Української революції 1917—1921 рр. (2017) Почесна грамота Одеської обласної ради (2020) Грамота ректора ОНУ імені І. І. Мечникова (2021)
Примітки
Джерела ЕСУ. Вінцковський Тарас Степанович Вінцковський Тарас Степанович