Гігантська молекулярна хмара — тип молекулярної хмари (тобто скупчення міжзоряного середовища, переважно молекулярного водню H2), що має масу від 104 до 106 сонячних мас. Ці хмари можуть досягати розмірів десятків парсеків і мати середню густину 102–103 частинок на кубічний сантиметр (для порівняння, середня густина в Місцевій бульбашці менше однієї частинки на кубічний сантиметр). Підструктури, присутні в цих туманностях, утворюють складний візерунок, що складається з ниток (філаментів), газових шарів, бульбашок і нерегулярних згустків.

Опис

Найщільніші ділянки філаментів і скупчень газу називають молекулярними ядрами, а найщільніші з них — щільними молекулярними ядрами; їхня густина становить близько 104–106 частинок на см3, і в них інколи виявляють сліди монооксиду вуглецю та аміаку (останній — переважно в щільних ядрах). Концентрація міжзоряного пилу зазвичай достатня, щоб поглинати світло, яке надходить від розташованих позаду зір, через що ці об'єкти виглядають як темні туманності. Ці фрагменти, що утворилися внаслідок ієрархічної фрагментації хмари, мають розміри від 6000 до 60 000 а.о. і містять різну кількість речовини; діапазон мас дуже широкий, однак найменші маси трапляються найчастіше. Такий розподіл мас узгоджується з розподілом мас зір, якщо врахувати, що маси хмар приблизно втричі перевищують маси зір, які з них утворюються; це означає, що лише близько третини маси хмари перетворюється на зорю, тоді як решта розсіюється в просторі.

Гігантські молекулярні хмари можуть бути настільки протяжними, що займають значну частину сузір'я, у якому їх спостерігають (наприклад, на зображенні праворуч Петля Барнарда охоплює значну частину сузір'я Оріона), і часто отримують назви від цих сузір'їв, як-от Комплекс Оріона, до якого належить згадане кільце Барнарда, або . Найближчі до нас комплекси туманностей утворюють кільце навколо Сонця, відоме як Пояс Гулда. Наймасивнішим комплексом є Стрілець B2, який утворює кільце навколо центру Галактики з радіусом близько 120 парсеків.

Примітки

Посилання Giant molecular cloud, Encyclopedia Britannica