Карл Георг Генріх Бернгард Потен, з 1899 року фон Потен (; 8 серпня 1828, Целле — 22 листопада 1909, Берлін) — німецький офіцер і військовий письменник, оберст Прусської армії.

Біографія Потен походив із військової родини середнього класу в Ганноверському курфюрстві. Його батьками були ганноверський майор Георг Потен (1799–1882) та Юліана Доротея Канненгіссер (1804–1841). Його дядько Фрідріх Потен (1779–1845), ганноверський оберстлейтенант, був підвищений до спадкового звання барона великим герцогом Людвігом I Баденським у 1827 році. Його племінник продовжив баронську лінію.

Потен служив у Ганноверській армії з 1847 по 1866 рік. У 1847 році він був другим лейтенантом, у 1854 році підвищений до першого лейтенанта, а в 1863 році — до гауптмана. Як такий, він належав до Ганноверського гусарського полку «Королева» з патентом від 2 грудня 1859 року. Після розпуску Ганноверської армії та її включення до прусського 10-го армійського корпусу Потен також вступив на прусську службу. У 1867 році Потена було призначено командиром ескадрону 1-го Сілезького гусарського полку № 4. У 1870 році його підвищено до майора. З 1871 по 1874 рік він служив у штабі полку, а з 1874 по 1884 рік був ад'ютантом Генерального інспекторату військової освіти та підготовки. За цей час він дослужився до звання оберстлейтенанта у 1875 році та отримав звання оберста запасу у 1878 році. 3 листопада 1884 року його прохання про вихід на пенсію було задоволено, разом із пенсією та дозволом носити його попередню форму.

Потен був зведений у дворянство в Берліні 24 січня 1899 року.Albrecht Freiherr von Houwald: Brandenburg-Preußische Standeserhebungen und Gnadenakte für die Zeit 1873–1918. Görlitz 1939, S. 108.

Сім'я Потен одружився з Анною Софією Елізабет Бенке (1837–1905) у Целле у 1861 році. Їхній син, Генріх Георг Вільгельм Александер (1863–1920), продовжив військову кар'єру в Прусській армії та дослужився до звання генерал-майора.

Бібліографія

Militairischer Dienst-Unterricht für die Kavallerie des deutschen Reichsheeres. Berlin 1875. Unser Volk in Waffen: Das deutsche Heer in Wort und Bild. Spemann, Berlin / Stuttgart 1885, ; Nachdruck in: Historische Bibliothek, Melchior, Wolfenbüttel 2008, ISBN 978-3-939791-66-9 (in Fraktur). Georg Freiherr von Baring: königlich hannoverscher Generallieutenant 1773–1848: Ein Lebensbild auf Grund v. Aufzeichngn d. Verstorbenen u. v. Mittheilgn d. Familie entworfen. Berlin 1898. Geschichte des Militär-Erziehungs- und Bildungswesens in den Landen deutscher Zunge. Berlin 1900. Des Königs Deutsche Legion. 1803–1816. 1905. Handbuch für den Einjährig-Freiwilligen sowie für den Reserve- und Landwehr-Offizier der Kavallerie. Berlin 1911 (gemeinsam mit Albrecht Axel von Maltzahn). Handwörterbuch der gesamten Militärwissenschaften. (9 Bände) Velhagen & Klasing, Bielefeld und Leipzig 1877–1880 (Digitalisat). Kommandobuch zum ExerzirReglement für die Kavallerie vom 10. April 1886. (Digitalisat). Geschichte des Militär-Erziehungs- und Bildungswesens in Sachsen. (Digitalisat). Die Generale der Königlich Hannoverschen Armee und ihrer Stammtruppen. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1903.

Потен також написав численні окремі статті в «Загальній німецькій біографії» (ADB), здебільшого про офіцерів.

Примітки

Література

Gothaisches genealogisches Taschenbuch der briefadeligen Häuser. Justus Perthes, Gotha 1907, S. 617 f.; 1913, S. 636. Militär-Wochenblatt. 1867; 1871; 1874; 1884.

Посилання

Bernhard von Poten. In: Deutsche Biographie