Пагода Чанкуок (; тьином: 鎮國寺) — найдавніший буддійський храм Ханоя, розташований на невеликому острові (півострові) поблизу південно-східного узбережжя озера Тей у В'єтнамі.

Історія

Пагода Чанкуок є найстарішою пагодою Ханоя; її первинно зведено у VI столітті за правління імператора Лі Нам Де (544–548), що надає їй віку понад півтори тисячі років. На час заснування храм мав назву Кхайкуок () і містився на березі Червоної ріки, за дамбою Єнфу ().

Згодом, унаслідок наступу річкових вод, святиню було перенесено у 1615 році на острівець Кімнги () на озері Тей, де вона перебуває й нині. Невелика насипна гребля поєднує її з материком. Останнє значне відновлення храму здійснено у 1815 році — було оновлено головне святилище, приймальну залу та задній зал поминання померлих.

Пагода становить одну з головних частин храму Чанкуок, адже саме тут зберігаються мощі визначних ченців; більшість пагод комплексу було споруджено у XVII столітті.

Монахи мешкають у монастирі упродовж багатьох століть, навчаючи мирян основ буддизму. Ще до приходу відвідувачів вони звершують молитви при святилищах, розташованих на території храму. Відповідно до монаших приписів, вони не беруть шлюбу й не ведуть родинного життя в межах обителі. У різні часи храм мав імена Анкуок («Умиротворення держави») та Чанбак («Оборонець Півночі»).

У храмі Чанкуок широко представлена . Восьмиспицеве колесо є знаком буддизму, оскільки уособлює Благородний Вісімковий Шлях. На території пагоди численні статуї квітки лотоса — вони символізують чистоту думки, тіла й слова, а також просвітлення і духовне звершення.

Серед історичних реліквій храму зберігаються скульптурні твори, датовані 1639 роком.

На території храму Чанкуок росте дерево Бодхі, вирощене із паростка первісного дерева з Бодхгаї (Індія), під яким Будда досяг просвітлення. Цей дар було вручено у 1959 році з нагоди візиту президента Раджендри Прасада.

У головному святилищі відвідувачам подають пахощі, які належить запалити. Віряни приносять також пожертви — наїдки або невеликі грошові суми — як дар божествам, сподіваючись на прихильність долі. Пахощі спалюють, аби передати свої побажання небесним силам і здобути у відповідь благословення. Їх підносять непарною кількістю, оскільки непарні числа в китайській та в'єтнамській традиціях вважаються щасливими. Натомість парні числа, зокрема число чотири, сприймаються як несприятливі, бо китайсько-в'єтнамська назва цього числа () співзвучна зі словом «смерть» ().

Пожертви приносять без м'яса, адже монахи, що мешкають у Чанкуок, дотримуються вегетаріанського способу життя.

У храмі Чанкуок також ушановують богинь, знаних як Мау (); їхні вівтарі розташовані при вході до подвір'я. володарює над горами й лісами; («Біла Мати») — над водами; натомість («Червона Мати») панує над небесною сферою. Ці божества належать до найдавніших культів В'єтнаму й побутували тут ще до поширення вчення Будди.

Віряни можуть приходити до храму для молитви в будь-який час; однак особливо людно стає протягом першого місяця в'єтнамського календаря. Молитви звершуються у численних малих і великих святилищах, розташованих по всій території храмового комплексу.

Примітки

Див. також

Список буддійських храмів Ханоя

Зовнішні посилання

http://havecamerawilltravel.com/tran-quoc-pagoda-hanoi-vietnam Світлини пагоди Чанкуок

Галерея