Барон Рудольф фон Вагнер-Фромменгаузен (; 19 грудня 1822, Роттенбург-ам-Неккар — 10 лютого 1891, Штутгарт) — німецький офіцер, генерал-лейтенант та військовий міністр Вюртемберзької армії.
Біографія
Походження Католицька родина Вагнерів була посвячена в дворянство імператором Фердинандом III у 1656 році та надано титул фон Фромменгаузен, тоді ж вони також отримали маєток у селі Фромменгаузен у районі Роттенбург графства Гогенберг у феодальному володінні.
Його батьками були барон Карл Фідель Антон фон Вагнер-Фромменгаузен (нар. 14 листопада 1778) та його дружина Марія Кресенція Епплен фон Гартенштайн (нар. 15 червня 1788).
Кар'єра Після навчання у Військовій школі в Людвігсбурзі, Вагнер-Фромменгаузен отримав звання лейтенанта у 1843 році. Спочатку він служив в артилерії, а пізніше у Вюртемберзькому генеральному штабі. З лютого до осені 1866 року, під час Австро-прусської війни, він служив військовим представником 8-го армійського корпусу в Німецькій Конфедерації у Франкфурті. З того часу до весни 1867 року він був посланцем Вюртемберга у ліквідаційній комісії у Франкфурті.
Після цього Вагнера-Фромменгаузена було підвищено до генерал-майора та одночасно призначено головою Вюртембергського військового відомства. Він змінив військового міністра Оскара фон Гардегга. 27 вересня 1868 року його було підвищено до генерал-лейтенанта та призначено військовим міністром. Вагнер-Фромменгаузен намагався реорганізувати збройні сили Вюртемберга за прусським зразком. У 1868 році, незважаючи на запеклий опір, він проштовхнув новий закон про військову службу, тим самим запровадив загальну військову повинність. Виникла подальша громадська та парламентська опозиція політиці міністра. Більшість представників вимагали скорочення службових годин та зменшення військового бюджету. На цьому тлі Вагнер-Фромменгаузен 23 березня 1870 року пішов у відставку з посади військового міністра.
Після звільнення з посади Вагнера-Фромменгаузена було обрано до Рейхстагу в 1871 році. Він представляв 6-й виборчий округ Вюртемберг (Ройтлінген, Тюбінген, Роттенбург). У парламенті він належав до фракції Німецької імперської партії.Fritz Specht, Paul Schwabe: Die Reichstagswahlen von 1867 bis 1903. Eine Statistik der Reichstagswahlen nebst den Programmen der Parteien und einem Verzeichnis der gewählten Abgeordneten. 2. Auflage, Verlag Carl Heymann, Berlin 1904, S. 239. Його погане здоров'я невдовзі завадило йому продовжити громадську діяльність. Останні роки свого життя він провів прикутим до лікарняного ліжка. Він написав книгу «Полювання у Вюртембергу за герцогів: внесок у німецьку культурну та правову історію».
Нагороди Отримав декілька нагород, серед яких: Вюртемберзька військова медаль за вірну службу під час кампанії 1866 Орден Залізної корони 3-го класу (Австро-Угорщина) Почесний громадянин міста Роттенбург-ам-Неккар
Примітки
Література
Albert von Pfister: Wagner-Frommenhausen, Rudolf Freiherr von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 54, Duncker & Humblot, Leipzig 1908, S. 782 f.
Посилання
Rudolf von Wagner-Frommenhausen in der Datenbank der Reichstagsabgeordneten. Вагнер-Фромменгаузен на сайті The Prussian Machine.