Бібі-Хакіме/Гачсаран – Пазенан – Карандж – Бандар-Імам – трубопровідна система для транспортування зріджених вуглеводневих газів (ЗВГ, гомологи метану) від ряду газопереробних заводів на південному заході Ірану.
В 1990 році в Бандар-Імамі ввели в дію установку фракціонування зріджених вуглеводневих газів компанії BIPC, поставки сировини для якої організували по трубопроводу Ахваз – Бандар-Імам. З плином часу до живлення фракціонатора залучили нові газопереробні заводи NGL-1500 (на родовища Карандж, став до ладу в 1999-му), NGL-1200 (родовище Гачсаран, 2003) та NGL-1300 (родовище Бібі-Хакіме, 2003). Дляч видачі з них суміші ЗВГ спорудили систему, що включила:
- відтинок довжиною 40 кілометрів з діаметром 200 мм від NGL-1200 до установки NGL-900 на родовищі Пазенан (NGL-900 ввели в дію ще у 1970-х роках);
- відтинок довжиною 28 кілометрів з діаметром 200 мм від NGL-1300 до установки NGL-900;
- ділянка завдовжки 87 кілометрів з діаметром 300 мм від NGL-900, що проходить через NGL-1000 (так само споруджена на Пазенані в 1970-х роках) та досягає місця врізки у лінію Карандж – Бандар-Імам;
- трубопровід від Каранджу до місця підключення до інфраструктури BIPC.
Примітки