«Князь Віщий Олег» — російський розвідувальний безпілотний літальний апарат (БПЛА) літакового типу (планер). Використовується армією РФ під час російсько-української війни для глибинної повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню, ретрансляції зв'язку та спостереження за результатами роботи ударних дронів. Серійне виробництво розгорнуто російським науково-виробничим центром «Ушкуйник».
Назва безпілотника відсилає до правителя Київської Русі князя Олега Віщого. Військовослужбовці 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ після перших збиттів цього БПЛА наголосили, що використання росіянами імені праукраїнського воїна та політика є «черговою спробою вкрасти нашу історію та спекулювати на ній».
Конструкція БПЛА «Князь Віщий Олег» є безпілотником тактичного рівня. Апарат виконаний з використанням простих матеріалів, таких як дерево, композити та пінопласт, що робить його малопомітним для радарів. Дрон оснащений тихим електричним двигуном із гвинтом у хвостовій частині.
Головною особливістю безпілотника є його здатність працювати без супутникової системи навігації. Він має захищений канал зв'язку з високою стійкістю до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), що досягається використанням нестандартних частот керування або, в окремих модифікаціях, оптоволокна.
Для ведення аеророзвідки в режимі реального часу дрон оснащений Full HD камерою широкого кута з 10-кратним оптичним зумом.
Російські війська позиціонують цей дрон як такий, що має високу виживаність. Зокрема, його силует спеціально створений схожим на український розвідувальний безпілотник «Фурія», щоб ввести в оману українські сили протиповітряної оборони.
На полі бою «Князь Віщий Олег» часто працює в парі з ударними дронами. Зокрема, зафіксовано його використання як цілевказівника для російських FPV-дронів на оптоволокні «Князь Вандал Новгородський».
Через складність виробництва та високу вартість (орієнтовно близько 100 тисяч доларів США) апарат не є масовим і вважається відносно рідкісним на фронті.
Тактико-технічні характеристики Згідно з даними, опублікованими українськими військовими після перехоплення апаратів: Розмах крил: 2,8 м; Довжина: 0,82 м; Вага: 11 кг; Максимальна швидкість: до 130 км/год; Робочий радіус польоту: 40–45 км; Максимальна протяжність маршруту: 160 км; Час роботи: до 2 годин; Висота польоту: від 100 м до 3000 м (за деякими даними до 4000 м); Акумуляторна батарея: Li-Po 8s на 40 000 мА·год.
Бойове застосування Попри заявлену виробником стійкість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та малопомітність, зафіксовано регулярні випадки збиття цих БПЛА підрозділами Сил оборони України, переважно з використанням зенітних FPV-дронів (дронів-перехоплювачів).
Листопад 2025: Перші зафіксовані випадки збиття дрона відбулися на Донеччині (Лиманський напрямок). Апарати були перехоплені бійцями 53-ї та 63-ї окремих механізованих бригад за допомогою FPV-дронів. Грудень 2025: Російський БПЛА був знищений українським дроном-перехоплювачем «Генерал Черешня AIR», яким керував екіпаж «Грім» 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». Січень 2026: Дрон був збитий над Гуляйполем (Запорізька область) пілотами роти перехоплювачів батальйону безпілотних систем «Pentagon» зі складу 225-го окремого штурмового полку. Лютий 2026: Воїни 5-го прикордонного загону ДПСУ знищили два таких дрони на Сумщині. Березень 2026: Підрозділ протидії ворожим БПЛА бригади «Хижак» знищив один апарат на Костянтинівському напрямку. Бійці 3-ї окремої важкої механізованої «Залізної» бригади вперше у своїй смузі оборони приземлили цей БПЛА. Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон 37-ї окремої бригади морської піхоти знищив щонайменше два таких апарати протягом одного тижня. Зенітники 41-ї окремої механізованої бригади збили такий дрон на Куп'янському напрямку.
Примітки