Конденсатопереробний завод у Бандар-Аббасі – підприємство нафтопереробної промисловості на південному сході Ірану.
В межах розробки найбільшого в світі газового родовища Південний Парс з 2003 по 2023 роки ввели в дію 14 газопереробних заводів зі складу газопереробного комплексу Південного Парсу. Кожен з них здійснює вилучення конденсату, так що загальна проєктна потужність комплексу по цьому продукту перевищує 1,17 млн барелів на добу. Частину конденсату виділили для покриття внутрішніх потреб зі спрямуванням на новий конденсатопереробний завод, майданчик для якого обрали в Бандар-Аббасі, поряд зі вже існуючим нафтопереробним заводом. Проєкт реалізували через компанію Persian Gulf Star (PGS), власниками якої є Oil, Gas and Petrochemical Investment Company (49%), Oil Industry Pension Fund (33,1%) та National Iranian Oil Refining and Distribution Company (NIORDC, 17,9%).
В 2017 – 2019 році на майданчику конденсатопереробного заводу стали до ладу три черги загальною потужність 360 тисяч барелів на добу. До переліку їх основного обладнання, зокрема, входять:
- три установки первинної дистиляції пропускною здатністю по 120 тисяч барелів на добу;
- три установки гідроочищення naphtha (фракція легких рідких вуглеводнів С5 – С9) пропускною здатністю по 78 тисяч барелів на добу;
- три установки каталітичного риформінгу потужністю по 45 тисяч барелів на добу;
- три установки ізомеризації потужністю по 30 тисяч барелів на добу;
- дві установки гідроочищення дизельного пального пропускною здатністю по 42 тисячі барелів на добу;
- установку гідроочищення гасу пропускною здатністю 25 тисячі барелів на добу;
- дві установки вилучення зрідженого нафтового газу (ЗНГ) пропускною здатністю по 15 тисяч барелів на добу та дві установки UOP Merox, що здійснюють каталітичну очистку ЗНГ від меркаптанів та мають потужність по 13 тисяч барелів на добу;
- дві установки вилучення сірки потужністю по 85 тонн на добу.
За проєктом в сукупності три черги мають щодобово випускати 36 млн літрів бензину, 13,5 млн літрів дизельного пального, 3 млн літрів гасу та 0,9 млн літрів ЗНГ, що складало не набагато менше половини внутрішніх потреб. Такі обсяги дозволили відмовитись від імпорту світлих нафтопродуктів, який раніше був необхідний через зростання споживання та проблеми із застарілими технологіями класичних нафтопереробних заводів Ірану (що були великими експортерами мазуту, перетворити який на світлі нафтопродукти не мали змоги).
Первісний проєкт передбачав спорудження п’яти черг, проте від двох в якийсь момент вирішили відмовитись. Доволі швидко зростання споживання пального змусило розпочати нарощування потужності і за рахунок модернізації існуючих лінй сукупний показник заводу PGS довели до 400 тисяч барелів на добу. Втім, цього було недостатньо, тому узялись за спорудження четвертої черги з типовою пропускною здатністю 120 тисяч барелів на добу, що має довести загальний показник майданчику до 500 тисяч барелів на добу (після запуску додаткової черги навантаження на перші три планують дещо зменшити). У вересні 2025-го повідомили, що запуск четвертої черги, яка отримала назву Mehr Persian Gulf Refinery, очікується в березні 2026 року.
Примітки