Внутрішнє окиснення — вид корозії металів, за якого продукти окиснення (наприклад, оксиди металів) утворюються в об’ємі матеріалу, а не лише на його поверхні. Іншими словами, корозійні продукти формуються під поверхнею металу і можуть бути частково або повністю ізольовані від зовнішнього середовища."ASM Handbook Vol.13 Corrosion", ASM International, 1987, page 8.
Внутрішнє окиснення відбувається у сплавах, коли окремі компоненти мають вищу схильність до окиснення, ніж основна матриця. У таких умовах більш реакційноздатні елементи вибірково окиснюються всередині матеріалу, утворюючи дисперсні включення оксидів.
Окисником найчастіше є кисень, який дифундує вглиб металу з поверхні або з межі розділу фаз. У деяких випадках роль окисника можуть відігравати інші елементи, зокрема сірка або азот.
Внутрішнє окиснення характерне для високотемпературних умов і є типовим для сплавів на основі нікелю в інтервалі температур приблизно 500–1200 °C.P. M. Scott, "AN OVERVIEW OF INTERNAL OXIDATION AS A POSSIBLE EXPLANATION OF INTERGRANULAR STRESS CORROSION CRACKING OF ALLOY 600 IN PWRS", Ninth International Symposium on Environmental Degradation of Materials in Nuclear Power Systems—Water Reactors, The Minerals, Metals & Materials Society (TMS), 1999. (pdf)
Цей процес відрізняється від селективного вилуговування, при якому відбувається переважне розчинення одного з компонентів сплаву без утворення оксидів у його об’ємі.
Примітки