Еллен Стекерт (; , Нью-Йорк, США) — американська науковиця, фольклористка та музикантка. Почесна професорка англійської мови в Університеті Міннесоти та колишня президентка Американського фольклорного товариства. Один з провідних авторитетів країни у галузі фольклору.
У 1950-х роках випустила чотири альбоми народної музики, зокрема «Songs Of A New York Lumberjack» і «Traditional American Love Songs» (разом з Мілтоном Окуном), і періодично виступала, будуючи академічну кар'єру. Боб Ділан у своїх мемуарах згадував її як одного з перших музичних взірців.
Ранні роки й освіта Народилася 1935 року в Нью-Йорку та виросла в Грейт-Нек на Лонг-Айленді. У дитинстві вона перехворіла на поліомієліт. У середній школі почала виконувати народну музику.
Вивчала філософією в Корнелльському університеті, де відвідувала заняття фольклориста Гарольд Томпсон, якому вона також допомагала у викладанні. У рамках своєї роботи асистентки, Стекерт співала народні пісні на курсі американської народної літератури Томпсона. Іншими аспірантами Томпсона були П'єр Яроу, пізніше з тріо Пітер, Пол і Мері.
Зі зростанням інтересу до фольклору Стекерт почала провадити польові дослідження, збираючи народні пісні від традиційних співаків у північній частині штату Нью-Йорк. Пісні, зібрані від Езри «Фаззі» Бархайта, лісоруба на пенсії з Кохоктона, штат Нью-Йорк, вона записала та випустила під назвою «Songs of a New York Lumberjack» у 1958 році.
Після закінчення факультету філософії в Корнеллі, Стекерт розпочала навчання на магістратурі з фольклору в Індіанському університеті. Там вона продовжила свою польову роботу, збираючи народні пісні в Кентуккі та Південній Індіані. Після завершення магістратури розпочала дослідження для докторської дисертації з фольклору в Індіані. 1965 року здобула докторський ступінь в Пенсільванському університеті у Філадельфії.
Кар'єра
Як академік і фольклорист Першою викладацькою посадою Стекерт була робота в Університеті Вейна у Детройті. Як директорка Архівів фольклору Університету Вейна, вона розвивала новаторську роботу Тельми Джеймс щодо збирання міських фольклорних традицій. 1968 року Стекерт організувала симпозіум «Міський досвід та народна традиція» в Університеті Вейна. Разом з професором Техаського університету Амеріко Паредесом підготувала з доповідей спеціальний випуск журналу «Journal of American Folklore», який розширили до книги 1971 року «Міський досвід та народна традиція». Чотири есеї, що увійшли до книги, були присвячені тому, як дослідження фольклору, яке на той час вважалося переважно вивченням сільських жителів, можна застосувати до населення великих міст. У своєму есеї Стекерт розглянула труднощі та зміну вірувань мігрантів з Аппалачів, які оселилися в Детройті.
Звідти вона перейшла до Університету Міннесоти, де й провела решту своєї академічної кар'єри, працюючи професором на кафедрах англійської мови й американістики.
У 1976—1978 роках очолювала Американське фольклорне товариство, а у 1970—1978 роках входила до його правління.
Призначена першим фольклористом штату Міннесота.
1986 року була консультанткою виставки Музею науки Міннесоти «Wolves and Humans: Coexistence, Competition, and Conflict», пишучи та читаючи лекції про часто суперечливі перекази та міфологію вовків у фольклорі. Виставка проходила в кількох музеях, зокрема Американському музеї природознавства.
Як співачка народних народів Почала виступати ще у старшій школі. Студенткою стала учасницею фолксцени 1950-х років у Гринвіч-Вілледж. Протягом 1950-х років вона випустила чотири альбоми, а також брала участь у численних збірниках фолкмузики. Вона досконало володіє грою на гітарі, банджо, губній гармошці та мандоліні. Хоча академічна кар'єра Стекерт мала пріоритет над музичною, вона продовжувала часто виступати протягом багатьох років.
У своїх мемуарах «Chronicles: Volume One» Боб Ділан писав, що живши в Міннеаполісі він вивчив деякі зі своїх ранніх творів, спостерігаючи за виступами Стекерт.
Кілька разів записувалася в дуеті з Мілтом Окуном, зокрема для альбому 1957 року «Traditional American Love Songs», збірці пісень переважно з англійських, шотландських й ірландських джерел. Брюс Едер з AllMusic назвав альбом «непомітним і серйозним внеском у відродження фолкмузики кінця 50-х років» і припустив, що версія Стекерт й Окуна «The Cambric Shirt» могла надихнути «Simon and Garfunkel» на адаптацію цієї пісні під назвою «Scarborough Fair/Canticle». Едер також високо оцінив «значний сольний талант» Стекерт у пісні «Shule Aroo». Девід Дікер у своїй книзі 2011 року «The Folk Music Revival. Biographies Of Fifty Performers And Other Influential People» назвав пісню Стекерт й Окуна «фолккласикою» і також припустив, що вона могла вплинути на версію «Simon and Garfunkel». Він назвав альбом «безумовно найкращим записом, випущеним Окуном як артистом».
В альбомі 1958 року «Songs of a New York Lumberjack» Стекерт виконала 18 пісень, які зібрала у 81-річного Езри «Фаззі» Бархайта в рамках своєї роботи академічного фольклориста. Рецензент Ед Крей з журналу «Western Folklore» назвав альбом «видатним».
Стекерт не випускала альбомів після кінця 1950-х років, але продовжувала записувати свої концерти й інші виступи та створила великий архів невиданої музики. 2025 року почала співпрацювати з продюсером і музикантом Россом Вайлдом над ремастерингом цих плівок. Перша збірка матеріалів, 10 пісень, записаних у 1954—1980 роках, випущена у березні 2025 року під назвою «Go Round Songs, Vol. 1».
Потім з'явилися й інші записи, зокрема «Camera Three», зроблений у 1959 році для однойменної новинної програми CBS, до якого увійшла версія раніше невідомої та не задокументованої пісні Вуді Гатрі «High Floods & Low Waters». У записі також взяли участь знані фолкмузиканти Джин Річі, Оскар Бренд, Дейв Сір і гурт «New Lost City Ramblers».
Особисте життя Через проблеми зі здоров'ям більше не співає. Мешкала зі своєю партнеркою Бет у Південному Міннеаполісі.
Вибіркові публікації
Книги
Américo Paredes and Ellen Jane Stekert (eds.) The Urban Experience and Folk Tradition. Published for the American Folklore Society by the University of Texas Press (1971)
Статті
Ellen Stekert, «Fairy Palace». Western Folklore (1959) Ellen Stekert, «The Hidden Informant.» Midwest Folklore (1963) Ellen Stekert. «The Snake-Handling Sect of Harlan County, Kentucky: Its Influence on Folk Tradition.» Southern Folklore Quarterly (1963) Ellen Stekert, «Four Pennsylvania Songs Learned Before 1900, From the Repertoire of Ezra V. Barhight» in Two Penny Ballads and Four Dollar Whiskey: A Pennsylvania Folklore Miscellany, ed. Robert H. Byington and Kenneth S. Goldstein (1966) Ellen J. Stekert, «Foreword: The Urban Experience and Folk Tradition.» Journal of American Folklore (1970) Ellen J. Stekert, «Focus for Conflict: Southern Mountain Medical Beliefs in Detroit». Journal of American Folklore (1970) Richard M. Dorson, Ronald L. Baker, Robert H. Byington, George Carey, Robert A. Georges, Thomas A. Green, Ellen J. Stekert, Robert T. Teske, «The Academic Future of Folklore». Journal of American Folklore (1972) Ellen J. Stekert, «The False Issue of Folklore vs. 'Fakelore': Was Paul Bunyan a Hoax?» Journal of Forest History (1986) Mary Jane Hennigar, Daniel Hoffman, and Ellen J. Stekert. «The First Paul Bunyan Story in Print [with Commentary].» Journal of Forest History (1986) Ellen J. Stekert, «Autobiography of a Woman Folklorist». Journal of American Folklore (1987) Ellen J. Stekert and Luz María Umpierre, «Deviance and Power: Malleable Realities in Manuel Puig‘s Use of Folklore and Cinematic Sources in Kiss of the Spider Woman.» Cincinnati Romance Review (1992) Ellen Stekert, «Folk Song and Folk Music» in Encyclopedia of American Social History (Scribner, 1993) Ellen J. Stekert, «Cents and Nonsense in the Urban Folksong Movement: 1930—1966» in Transforming Tradition, ed. Neil V. Rosenberg (1993)
Вибіркова дискографія
Як основна артистка
Ellen Stekert, Ozark Mountain Folk Songs Volume One (Stinson Records, c. 1955) Ellen Stekert, Ballads Of Careless Love (Cornell Recording Society, 1956) Milton Okun and Ellen Stekert, Traditional American Love Songs (Riverside Records, 1957) Ellen Stekert, Songs Of A New York Lumberjack (Folkways Records, 1958) Ellen Stekert, Go Round Songs, Vol. 1 (2025) Ellen Stekert, Jean Ritchie, Oscar Brand, Dave Sear, and the New Lost City Ramblers, Camera Three (2025)
Збірки та інші виступи
Various Artists, Everybody Sing! American Folk Songs Specially Selected For Children, Volume 1: Songs For Cubs (Riverside Records, c. 1957): Milton Okun and Ellen Stekert, «Paper of Pins/Jenny Jenkins» Various Artists, Everybody Sing! American Folk Songs Specially Selected For Children, Volume 2: Songs For Juniors (Riverside Records, c. 1957): Milton Okun and Ellen Stekert, «River Brazos/Shule Aroon» Various Artists, Everybody Sing! American Folk Songs Specially Selected For Children, Volume 3: Songs For Seniors (Riverside Records, c. 1957): Milton Okun and Ellen Stekert, «Must I Go Bound; The Cambric Shirt» Various Artists, Our Singing Heritage Volume I (Elektra, 1958): «The House Carpenter» and «Froggie went A-Courting» Various Artists, Songs Of The Civil War (Folkways Records, 1963): «The Cumberland And The Merrimac» and «Pat Murphy Of The Irish Brigade» Sarah Ogan Gunning, Girl Of Constant Sorrow (Folk-Legacy Records, 1965) Various Artists, O Love Is Teasin' (Anglo-American Mountain Balladry) (Elektra, 1984): «Froggie went A-Courting» Various Artists, The Riverside Folklore Series Volume Three: Singing the New Traditions: Songs, Singers, and Instrumentalists of the Folk Revival (Riverside Records, 1996): Milt Okun and Ellen Stekert, «The Cambric Shirt (Child #2)», «Must I Go Bound», «The Brazos River», «Trouble» Various Artists, Constant Sorrow (Gems From The Elektra Vaults) (One Day Music, 2014): «Froggie went A-Courting» Various Artists, Classic English And Scottish Ballads From Smithsonian Folkways (Smithsonian Folkways, 2017): «The Two Sisters (Child No. 10)»
Примітки
Посилання