Гвінея-Бісау — невелика держава на узбережжі Атлантичного океану, між Сенегалом і Гвінеєю. Більшість її території — низовини, заболочені рівнини, а найвища точка не перевищує 270 м над рівнем моряMonte Torin. Хоча країна невелика за площею, її геологічна історія охоплює майже три мільярди років — від давніх гірських рухів до сучасних осадових процесів. Геологічна будова Гвінеї-Бісау демонструє цікаве поєднання стародавніх кристалічних порід на сході та молодих відкладів узбережжя.

Стародавні структури

Найдавніші гірські породи Гвінеї-Бісау датуються близько 680 млн років тому. Ці кристалічні комплекси, що входять до так званої групи Кулунту, складаються зі схистів і вулканічних порід. Вони пов'язані з давньою тектонічною структурою  — Мавританідським складчастим поясом, який простягався вздовж західного узбережжя Африки.Geology of Guinea-BissauMauritanide Belt

Цей пояс сформувався внаслідок переміщення літосферних плит і гірських рухів ще в палеозойську еру. Під час цих подій значні масиви гірських порід зім'ялися й піднялися, але згодом значна частина цих областей була розмитою і розчленованою ерозією.

Осадові пласти та тектоніка

На заході країни, ближче до узбережжя Атлантичного океану, поширені значно «молодші» осадові породи, віком від понад 66 млн років (кінець мезозою — початок кайнозою). Ці відклади представляють собою морські осади, наносні піски, глини й мульди, що відкладаються в умовах мілководдя та впливу річкових естуаріїв. Особливо характерна структурна геологія Бове-Бофата — велика синклінальна структура, що проходить у напрямку північний схід — південний захід. Ця структура розчленована численними розломами, що свідчать про давні тектонічні напруги.

Четвертинні відклади і сучасність

За останні 2,5 мільйона років (четвертинний період) територія Гвінеї-Бісау зазнала помітних змін через кліматичні коливання, підйоми і опускання рівня моря. Формувалися нові геоморфологічні тераси, утворювалися тверді кірки грунтів (дуругрусти), а морські трансгресії залишили свій слід у вигляді морських відкладів далеко вглиб суші.

Через низький рельєф прибережні райони зазнають впливу поверхневих вод, припливів та річкових наносів, особливо від великих річок, як Геба, що впадає в Атлантику, формуючи значний дельтовий комплекс.

Мінеральні ресурси

На відміну від багатьох сусідніх країн Західної Африки, Гвінея-Бісау не є великим гірничим центром. Промисловий видобуток корисних копалин майже відсутній. Тим не менш, геологія країни показує потенціал для кількох типів мінеральних ресурсів: боксити та коричнева земля у пізньопалеозойських відкладах — можливі джерела алюмінієвих руд, хоча вони малоефективні для видобутку; невеликі аномалії золота у східних районах, але поклади поки що не вивчені для комерційного освоєння; на континентальному шельфі ведуться геологічні дослідження на нафту та газ в межах широкої басейнової системи.

Сучасні головні розробки корисних копалин пов'язані з невеликими кар'єрами піску, гравію й глини для будівельних потреб, що є важливою частиною місцевої економіки.

Унікальні геологічні об'єкти

Ряд геологічних утворень та об'єктів Гвінеї-Бісау мають наукову, зокрема палеогеографічну, природоохоронну та рекреаційну цінність. До унікальних геологічних об'єктів належать морські карбонатні відклади еоцену в районі Фарім, які не лише містять значні фосфатні поклади, але й є свідченням існування давніх мілководних лагунних басейнів. Особливе місце також займають сучасні геоморфологічні форми, сформовані в четвертинний період: морські тераси, латеритні кірки та дельтові рівнини, які виникли внаслідок коливань рівня океану та інтенсивного вивітрювання.

Прибережна зона та архіпелаг Біжаґош становлять унікальний комплекс сучасних геологічних і геоморфологічних структур, де поєднуються акумулятивні морські процеси та біогенні утворенняДесять цікавих фактів про Гвінею-Бісау.

Примітки

Література

Атлас вчителя: Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Африка : Энциклопедический справочник. В 2-х т. Т. 1. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 672 с. Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Природа мира. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 399 с. Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6 Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008.  — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с.  — ISBN 978-966-346-330-8 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8 Энциклопедия стран мира : Справочник / Гл. ред. Н. А. Симония. — М. : Экономика, 2004. — 1238 с. — ISBN 5-282-02318-0 </div>

Посилання

Ґвінея-Бісау, Республіка Ґвінея-Бісау / В. І. Ткаченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-25521. Десять цікавих фактів про Гвінею-Бісау Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017 117 million year old structures near Guinea-Bissau | The Times of India Geology of Guinea-Bissau Mauritanide Belt Mining industry of Guinea-Bissau Reuters article on offshore oil/gas exploration near Guinea-Bissau