Фрідріх «Фріц» Трібіг, з 7 травня 1913 року фон Трібіг (; 14 лютого 1861, Людвігсбург — 10 серпня 1946) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Вюртемберзької армії.
Біографія Фріц був сином Пауля Фрідріха фон Трібіга (1826–1894), який походив з Графенау-Деффінгена, а згодом став генерал-лейтенантом та комендантом Штутгарта, і його дружини Юлії Марії Генрієтти, уродженої Фрейблер (1830–1897).
22 вересня 1879 року вступив в гренадерський полк «Королева Ольга» (1-й Вюртемберзький) № 119 в Штутгарті, з 1886 року — батальйонний, з 2 березня 1891 по 14 липня 1895 року — полковий ад'ютант, з 27 січня 1896 року — командир роти. 1 вересня 1901 року відряджений в прусський Великий Генштаб в Берліні, з 1 квітня 1903 року служив у залізничному відділі. З 18 липня 1905 року — комісар залізничних ліній у вюртемберзькому Генштабі в Штутгарті. 18 листопада 1907 року повернувся в свій полк на посаду командира батальйону, з 22 квітня 1912 року служив в штабі полку.
З 1 квітня 1914 року — командир фузілерного полку «Імператор Франц Йосиф Австрійський, король Угорщини» (4-го Вюртемберзького) № 122 в Гайльбронні. З початком Першої світової війни він та його полк брали участь у бойових діях на Західному фронті у складі 26-ї піхотної дивізії (1-ї Королівської Вюртемберзької), перш ніж наприкінці листопада 1914 року його перевели з полком на Східний фронт, де вони, серед інших битв, брали участь у боях навколо Ловича та Санників. 16 квітня 1915 року фон Трібіга було призначено командиром прусської 37-ї резервної піхотної бригади. Він обіймав цю посаду до 12 вересня 1916 року. 22 вересня 1917 року фон Трібіг отримав командування 222-ю піхотною дивізією , з якою він брав участь у окопній війні на північ від річки Айлетт до кінця березня 1918 року. 14 вересня 1918 року знятий з посади
Після закінчення Першої світової війни 23 січня 1919 року фон Трібіг був призначений інспектором Штутгартської інспекції ландверу, а 3 листопада того ж року вийшов у відставку. У 1938 році генерал-лейтенанта фон Трібіга було призначено почесним керівником ветеранської асоціації колишнього фузілерного полку № 122 Вільгельмом Райнгардом, імперським лідером Націонал-соціалістичного союзу ветеранів. У 1939 році він відсвяткував 60-річчя військової служби.
Сім'я Трібіг одружився з Матильдою Клоц (1872–1947) 5 жовтня 1893 року. У подружжя було троє дітей: сини Фріц (1894–1984) та Віллі (1905–1993), а також дочка Марія Елізабет (1895–1981).
Звання
Фенріх портупеї запасу (22 вересня 1879) Фенріх портупеї (10 травня 1880) Другий лейтенант (6 лютого 1886) Перший лейтенант (2 березня 1891) Гауптман (13 травня 1895; 1 вересня 1901 отримав патент від 14 травня 1894) Майор (15 вересня 1904) Оберстлейтенант (19 липня 1911) Оберст (25 лютого 1914) Генерал-майор (18 квітня 1917) Генерал-лейтенант запасу (11 березня 1920)
Нагороди
Столітня медаль (1 червня 1898) Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (11 травня 1904) командорський хрест 2-го класу з мечами (5 вересня 1916) Орден Червоного орла 4-го класу (12 листопада 1904) 2-го класу з мечами (4 серпня 1917) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (9 грудня 1904) Орден Меча, лицарський хрест 1-го класу (Швеція; 24 листопада 1908) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (25 лютого 1911) почесний хрест (7 травня 1913) командорський хрест з мечами (20 лютого 1918) Залізний хрест 2-го класу (11 травня 1915) 1-го класу Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (12 вересня 1915) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) (7 червня 1916) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з короною і мечами (16 березня 1917) Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою і мечами (6 червня 1918) Ганзейський хрест (Гамбург; 6 червня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами
Примітки
Література
Günter Wegmann (Hrsg.), Günter Wegner: Formationsgeschichte und Stellenbesetzung der deutschen Streitkräfte 1815–1990. Teil 1: Stellenbesetzung der deutschen Heere 1815–1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1779-8, S. 352.
Посилання
Трібіг на сайті The Prussian Machine.