Астара – Тебриз – елемент газотранспортної системи Ірану.
В 1970-х роках до Астари вивели газопровід IGAT I, споруджений для поставок з півдня Ірану на експорт через СРСР. Частина протранспортованого ресурсу призначалась для внутрішніх споживачів (до того ж з крахом СРСР поставки за первісним проєктом припинились), так що не пізніше середини 1990-х спорудили газопровід Астара – Тебриз, що дозволило подати ресурс до головного міста Іранського Азербайджану.
Довжина траси Астара – Тебриз 277 кілометрів. Газопровід має діаметр труб 750 мм та пропускну здатність 20 млн м3 на добу.
З плином часу в районі Тебризу виник газовий хаб (газопроводи Казвін – Тебриз, Тебриз – Базарган, Тебриз – Урмія, Тебриз – Міандоаб, Іран – Вірменія), а в Ардебілі сполучення з трубопроводами Решт – Челеванд – Ардебіль та Ардебіль – Гермі.
Великим споживачами протранспортованого ресурсу можуть бути ТЕС Тебриз та завод метанолу в Ардебілі. Також в районі Тебризу працює ТЕС Суфіан.
Примітки