Ентеропатія — це загальна категорія хронічних патології кишечника. Хоча ентерит більше стосується запалення кишечника і тому є більш специфічним терміном, ніж «ентеропатія», ці два терміни іноді використовуються як взаємозамінні.
Типи Ентеропатія буває:
Т-клітинна лімфома ентеропатичного типу; Екологічна ентеропатія, також відома як тропічна ентеропатія.
Неповністю визначений синдром запалення, пов'язаний з якістю навколишнього середовища. Ознаки та симптоми включають зниження абсорбційної здатністі та знижену бар'єрну функцію тонкої кишки. Синдром широко розповсюджений серед дітей та дорослих у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.
Еозинофільна ентеропатія
Це стан, за якого клітини крові еозинофіли (тип лейкоцитів ) накопичуються у шлунково-кишковому тракті та крові. Накопичення еозинофілів у шлунково-кишковому тракті може призвести до утворення поліпів, розпаду тканин, виникнення запалення та виразок.
Целіакія
Синдром мальабсорбції, що виникає внаслідок вживання продуктів, що містять глютен, у схильної до нього людей. Він характеризується запаленням тонкого кишечника, втратою структури мікроворсинок, недостатнім засвоєнням поживних речовин та недоїданням.
Ентеропатія, спричинена вірусом імунодефіциту людини ( ВІЛ )
Цей стан характеризується хронічною діареєю з тривалістю більше одного місяця без очевидної інфекційної причини у ВІЛ-позитивної особи. Вважається, що це пов'язано з прямим або непрямим впливом ВІЛ на слизову оболонку кишечника.
Імунодисрегуляційна поліендокринопатія та ентеропатія, пов'язана з Х-хромосомою ( синдром IPEX, див. FOXP3 ) Ентеропатія із втратою білка Радіаційна ентеропатія Хронічна ентеропатія, пов'язана з геном SLCO2A1
Якщо патологія також охоплює шлунок, її називають гастроентеропатією.
Свині хворіють на проліферативну ентеропатію із вираженими симптомами діареї.
Посилання