Фе́дір Па́вловичКривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010 (Тере́нтійович?)Заруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011 Тере́щенко (? — після 1682) — український державний і військовий діяч доби Гетьманщини. Прилуцький полковник (1659—1662, з перервами), соратник лівобережного гетьмана Якима Сомка.
Життєпис Імовірно, походив зі шляхетського роду. Був спадковим власником селища Сеталівського на ПрилуччиніКривошея В. Козацька еліта в національній революції середини XVII ст. (Гетьманат Юрія Хмельницького) / Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. — 2008. Вип. 39. С. 7-36.
Учасник Національно-визвольної війни. 1649 — старшина Третьо-Прилуцької сотні (у реєстрі записаний шостим)Реєстр Війська Запорозького 1649 року. — Київ, 1995, сотником якої був його батько (за іншою версією, брат) Павло Терех.
1654 згаданий на уряді прилуцького полкового осавула.
Обраний полковником у серпні 1659 внаслідок перемоги у Прилуці партії противників гетьмана Івана Виговського. У цей час був прибічником переяславського полковника Тимофія Цицюри. Наприкінці вересня за наказом московського князя О. Трубецького на чолі полку виступив до Києва. У жовтні був у числі полковників, що супроводжували гетьмана Юрія Хмельницького до Переяслава. 17 жовтня 1659 взяв участь у Генеральній військовій раді та підписав Переяславський договір із Московією.
16 листопада 1659 написав листа московському царю, у якому просив передати спалені татарами села Бурімку та Шиловичі у володіння іченському протопопу Симеону Адамовичу — у винагороду за його роль у змові проти Виговського (за словами Терещенка, саме Адамович переконав його, а також Т. Цицюру та ніжинського полковника Василя Золотаренка принести присягу Москві)Памятники, изданные Киевской комиссиею для разбора древних актов. Том 3. — Киев, 1898. — С. 391-393.
17 грудня 1659 надав універсал Густинському монастирю на млин на річці Удай біля села Високого, що був забраний за «проступок» у якогось Демка. Привілей був завірений особистою печаткою Федора ТерещенкаМицик Ю. З документів українських гетьманів та полковників доби Руїни // Сіверянський літопис. — 1999. — №3.
1660 на чолі полку брав участь у чуднівській кампанії та битві під Слободищем під командуванням гетьмана Ю. ХмельницькогоМацьков О. Чисельність армії Ю. Хмельницького у Чуднівській кампанії 1660 року: спроба з'ясування // Наукові записки Тернопільського НПУ ім. В. Гнатюка. — 2017. — Том 2, №1. Підтримав Слободищенський трактат із Річчю Посполитою. У листопаді 1660 заарештований у Прилуці прибічниками Якима Сомка та виданий наказному гетьману. На початку 1661 зміщений з полковницького уряду, замість нього обраний Лазар Горленко.
Восени 1661 знову згаданий на чолі Прилуцького полку, що діяв у складі війська Сомка. 16 квітня 1662 взяв участь у Козелецькій раді, що обрала Сомка гетьманом Війська Запорозького. У липні 1662 командував полком у битві під Каневом, що закінчилась розгромом війська правобережного гетьмана ХмельницькогоБабулин И. Каневская битва 16 июля 1662 г. — Москва, 2015. Невдовзі після цього втратив пірнач на користь іншого прибічника Сомка — Дмитра Чернявського.
Надалі не обіймав старшинських посад у полку. 1666 згаданий серед жителів Прилуки (як Федько Терентій)Лазаревский Ал. Малороссийские переписные книги 1666 года. — Киев, 1900. 1676 і 1682 зафіксований у присяжних списках серед «значних людей» Прилуцької полкової сотніРДАДА, Ф. 229, Оп. 2, Спр. 42, 54. Рік смерті невідомий.
Нащадки 1678 сини Андрій і Кирило Терещенки продали родове селище Сеталівське з ґрунтами козакові Прилуцької полкової сотні Петрові КударюКривошея В. Генеалогія українського козацтва: Нариси історії козацьких полків. — Київ, 2002.
У ревізіях Прилуцького полку першої половини 18 століття Терещенки зафіксовані серед козаків полкової сотніРевизская книга Прилуцкого полка 1740 г..
Примітки