Сапам Сукум (Zapam Zucum або Zapam-zucún) — еротично приваблива темношкіра богиня з білими руками, яку вшановують народи аймара та діагіта у північних регіонах Аргентини та Чилі, а також Болівії. Вона вважається покровителькою дерева альгарробо (види роду Prosopis, що традиційно перекладаються як «ріжкове дерево»), яке має велике значення для цих культур.

Легенда Серед аймара, які мешкають в провінції Ла-Ріоха на північному заході Аргентини, в Болівії та на півночі Чилі, дерево («ріжкове дерево») вважається священним. Дерево (виробляє стручки та боби), з яких можна спекти солодкий хліб (торта) під назвою патай, або перетворити на борошно для випічки, а також додають до різних напоїв.

За легендами, поки жінки працюють у полі, діти перебувають під захистом дерева й сплять у його затінку; кажуть, що в дереві живе богиня, можна почути звуки «Сапам… Сукум», і з невідомих причин діти не відчувають голоду. Ця богиня-нянька може з'являтися в образі оголеної темношкірої красуні, яка годує грудьми немовлят, що того потребують або починають плакати. Вона має довге чорне волосся та чорні очі, проте її ніжні білі руки контрастують із загальним темним кольором шкіри; саме цими руками вона плете колиски з листя та вкладає малечу спати. Її груди мають величезні розміри й під час руху видають характерний звук «Сапам… Сукум», від якого й походить її ім'я.

Ця богиня виступає охоронницею священного дерева альгарробо: щойно вона чує звук «чак-чак» від ударів сокири, то негайно викрадає лісоруба й забирає його у невідомому напрямку. В іншому варіанті переказу жертвами стають діти дроворуба, яких богиня забирає із собою як покарання за осквернення дерева.

Богиня оберігає дитинчат і молодих тварин від хижаків та мисливців, а згідно з Хосе Дзанарді (2019), вона особливо суворо карає за вбивство вікуній або викрадення їхнього потомства. Іноді вона мститься лихим чоловікам чи тиранам, спокушаючи та задушуючи їх. У деяких регіонах розповідають, як вона з'являється у велетенській подобі, щоб полювати на ледарів, які ухиляються від польових робіт: богиня хапає таких чоловіків своїми величезними грудьми та забирає їх у невідомому напрямку.

Перекази про цю темношкіру, маленьку, білоруку та великогруду богиню також зустрічаються серед діагіта (населення аргентинського Північного Заходу та Норте-Чіко, «маленької півночі» Чилі).

Див. також

Веве Ґомбель

Коментарі

Примітки