Сповідник віри Христової ХХ століття Священномученик Миколай Виноградов, Пресвітер Єлисаветградський (Виноградов Миколай Васильович;) — священномученик Кіровоградської Єпархії УПЦ
Життєпис Священномученик Миколай Васильович Виноградов народився 1 серпня (14 серпня) 1868 року в сім’ї священнослужителя. Дитячі роки майбутнього мученика проходили в атмосфері церковного духу і домашньої праці.
Закінчивши церковно-парафіяльну школу, у 1878 році Миколай вступив до Кишинівського духовного чоловічого училища. Після його закінчення в 1883 році він продовжив освіту в Кишинівській духовній семінарії. За роки навчання він показав себе дисциплінованим і відповідальним студентом.
У червні 1889 року двадцятидворічний Миколай, випускник семінарії, одружився з благочестивою дівицею Олександрою Іванівною Фіалковською, донькою священника. Їхній сімейний союз Господь благословив п’ятьма дітьми.
3 червня (16 червня) 1890 року диякон Миколай Виноградов був висвячений в сан пресвітера. Ієрей Миколай почав своє служіння у храмі Різдва Пресвятої Богородиці села Арбузинка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Миколаївська область).
Наступного року отця Миколая перевели до Вознесенського храму села Сошеостровське Тираспольського повіту. Він поєднував служіння з викладанням Закону Божого в місцевій школі.
У 1900 році священника було переведено до села Лелеківка Єлисаветградського повіту. Там він, як і раніше, займався й викладанням, у двокласній церковно-парафіяльній школі.
27 жовтня (9 листопада) 1903 року отець Миколай став завідувачем другокласної учительської школи в селі Глодоси. Водночас священник ніс служіння в тамтешньому Покровському храмі.
Труди отця Миколая на освітній ниві неодноразово були відзначені подякою.
У 1912 році його було призначено настоятелем Петро-Павлівського кладовищенського храму в місті Єлисаветград (нині Кропивницький). Ієрей Миколай також став законовчителем і викладачем у Балківському училищі ім. Гоголя в Єлизаветграді.
14 липня (27 липня) 1917 року отця Миколая затвердили на посаді благочинного Єлисаветградського округу.
У важкі післяреволюційні роки священномученик Миколай разом з єпископом Єлисаветградським Павлом (Колосовим) та протоієреєм Платоном Купчевським, протоієреєм Григорієм Селецьким і протоієреєм Симеоном Ковалевим, іншими вірними помічниками владики, вів активну боротьбу з обновленством.
У розпал обновленства отець Миколай твердо стояв на позиції поборника і захисника канонічного устрою Церкви. Разом з іншими священнослужителями він відмовився підкоритися «Живій церкві» і виконувати розпорядження її «митрополита» Євдокима.
За діяльність зі збору відомостей про подвиги і чудеса блаженного старця Даниїла Єлисаветградського в 1926 році радянська влада притягнула отця Миколая до відповідальності. Обвинувачення було наступним: «За спекуляцію релігійним невіглаством мас, яке виразилося у влаштуванні моління на могилі, котра за переданням вважалася святою». Але дуже скоро влада сама відмовилася від такого звинувачення і виправдала священника.
15 січня 1931 року священномученик був заарештований і кинутий до в’язниці міста Зінов’євська (Єлисаветграда). Батюшку викликали на нічні допити і різними способами «впливали» на нього, сподіваючись, що він не витримає, зламається, визнає провину, зведе наклеп на інших чи зречеться. Про його катування свідчать виявлені під час перезахоронення в 2018 році на його останках вибиті колінні чашечки, зламані ребра, відрублені кисті рук і розтрощена потилична частина черепа.
У грудні 1931 року, після чергових жорстоких тортур і нелюдських умов життя, отець Миколай гідно зійшов на свою особисту Голгофу. Він мученицьки помер, донісши свій хрест до кінця.
Тіло протоієрея Миколая стараннями парафіян Петро-Павлівського храму було викуплено із в’язниці і таємно поховано на старому Кущівському кладовищі міста.
У 1997 році з благословення архієпископа Кіровоградського і Олександрійського Василія на могилі протоієрея Миколая постійно стали звершуватися панахиди за участі священників міських церков, а також було встановлено дерев’яний хрест.
15 червня 2018 року з благословення митрополита Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа останки священномученика було перенесено до Єлисаветинського чоловічого монастиря міста Кропивницький.
17 серпня 2021 року згідно з рапортом владики Іоасафа Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив рішення про причислення протоієрея Миколая Виноградова до лику місцевошанованих святих Кіровоградської єпархії.
6 лютого 2022 року в кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці відбувся чин канонізації священномученика Миколая Виноградова. Бібліографія Новомученики Єлисаветградські XX століття Протоієреї Миколай Виноградов та Платон Купчевський /Упоряд.:Архімандрит Неофіт (Гончаренко), Архімандрит Іоанн (Гончаренко), Соколова В.В., Гуменюк А.С., Одеса, 2020 ISBN 978-966-927-596-7 Примітки
Посилання Житіє священномученика Миколая Виноградова, пресвітера Єлисаветградського (рос) ЖИТИЕ священномученика Николая Виноградова, пресвитера Елисаветградского Священномученик Миколай Виноградов, пресвітер ВИНОГРАДОВ НИКОЛАЙ ВАСИЛЬЕВИЧ, ЕЛИСАВЕТГРАДСКИЙ В лике святых прославлены священномученики Платон Купчевский и Николай Виноградов