Матві́й Оста́пович Бандуре́нко (12 травня 1905, Васильків – 18 вересня 1982, Торонто) — видатний український майстер музичних інструментів, інженер-акустик, винахідник та громадський діяч української діаспори в Канаді.
Один із перших майстрів, який застосував принципи наукової акустики до конструювання традиційних українських інструментів. Відомий створенням серії експериментальних бандур «Серії Б» та розробкою перших прототипів звукознімачів для кобзиІсторія української музики в Канаді. — Торонто: Видавництво UCP, 1985. — С. 112.. Біографія Ранні роки та освіта Народився у місті Васильків (нині Київська область) у родині потомственого столяра Остапа Бандуренка, який займався виготовленням меблів та простих лір. З юнацьких років Матвій цікавився фізикою звуку та обробкою деревини.
У 1923 році вступив, а у 1928 році з відзнакою закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка за класом народних інструментів. У студентські роки співпрацював з етнографами, вивчаючи креслення інструментів доби Гетьманщини.
Еміграція Під час Другої світової війни Бандуренко опинився у Львові, де працював реставратором в Оперному театрі. У 1944 році переїхав до Мюнхена (Німеччина), де проживав у таборі для переміщених осіб (Ді-Пі). Навіть у складних умовах табору він продовжував займатися ремеслом, ремонтуючи інструменти для біженців.
У 1948 році емігрував до Канади. Оселившись у Торонто, спочатку працював на меблевій фабриці, проте вже у 1952 році відкрив власну майстерню «Bandurenko Acoustics». Майстерня швидко стала центром тяжіння для музикантів української діаспори Північної АмерикиKrawchuk, P. The Ukrainian Diaspora in Toronto. — 1990..
Наукова та винахідницька діяльність Матвій Бандуренко був новатором, який прагнув поєднати традиції скрипкових майстрів Кремони з конструкцією бандури.
Його ключові винаходи: Акустична теорія «Подвійного дна» (1958): метод склеювання деревини різних порід (високогірного клена та карпатської смереки) під специфічним кутом у 45 градусів. Це дозволяло збільшити сустейн (тривалість звучання ноти) на 30% порівняно з класичними зразками. Прото-електробандура (1955): розробив систему «Струна-Магніт» (англ. String-Magnet System). Це була громіздка, але дієва система електромагнітного знімання звуку, що стала попередницею сучасних п'єзодатчиків. Завдяки цьому інструмент можна було чути у великих залах без використання мікрофонів. Хроматичний перемикач Бандуренка: удосконалений механізм, що дозволяв швидше перелаштовувати тональність інструмента під час гри.
Оцінка творчості Сучасники неоднозначно оцінювали діяльність майстра. Консервативні музиканти критикували його за «надмірну модернізацію» та відхід від автентичних форм кобзарства. Проте молоді виконавці діаспори (зокрема, учасники капел 1960-х років) високо цінували його інструменти за гучність, надійність та стабільність строю.
Вшанування пам'яті Матвій Бандуренко помер 18 вересня 1982 року в Торонто. Похований на цвинтарі Парк-Лон. У Музеї української спадщини в Торонто зберігається екземпляр його експериментальної бандури 1968 року (модель Б-68). У 1990 році було засновано «Стипендію імені М. Бандуренка» для підтримки молодих майстрів-лютньєрів українського походження в Канаді.
Див. також Бандура Українська музика Українці Канади
Примітки
Посилання Українська діаспора