Марко ван Гогдалем (, 23 травня 1972, Горінхем) — нідерландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер

Виступав, зокрема, за клуб «Шальке 04», з яким став дворазовим володарем Кубка Німеччини та володарем Кубка УЄФА.

Ігрова кар'єра Ранні роки Народився 23 травня 1972 року в місті Горінхем. Його батько Ян ван Гогдалем був тренером юнацької команди в аматорському клубі СВВ (Горінхем) і дозволив сину грати вже з чотирьох років. Основи роботи з м'ячем він опанував разом зі своїм на три роки старшим братом Джоном та його друзями. У 15 років його тренер Ганс ван Донген запросив Марко з команди юнаків до першої команди аматорського клубу. Тоді він ще грав на позиції центрального нападника. У своєму дебютному матчі проти клубу «Гермес ДВС» він також забив свій перший гол на дорослому рівні. Команда того сезону посіла друге місце, ледве не підвищившись у класі.

1989 року Марко перейшов у «Валвейк». У першому півріччі сезону 1989/90 він відзначився 26 голами за юніорську команду, після чого взимку його перевели спочатку у другу, а незабаром і до першої команди. 11 березня 1990 року він дебютував у Ередивізі, вийшовши на заміну в матчі проти «АДО Ден Гага» на 62-й хвилині. Свій перший гол, ще граючи нападником, він забив через два тижні у грі проти «Твенте», вийшовши на заміну і забивши наприкінці єдиний гол матчу. У цьому та наступному сезоні 1990/91 він залишався запасним, провівши 24 матчі у лізі, здебільшого виходячи на заміну. У сезоні 1991/92 під керівництвом тренера Лео ван Вена він став основним гравцем, який міг грати на будь-якій позиції лівого флангу, від захисту до нападу. Після сьомого місця попереднього сезону, найкращого результату в історії «Валвейка» на той час, у 1992 році команда фінішувала лише десятою, а в 1993 році стала дев'ятою.

1993 року Ван Гогдалем перейшов до «Роди». Хоча команда з Керкраде фінішувала на два місця нижче за «Валвейк», їх тренер Губ Стевенс формував команду, яка стала однією з найуспішніших в історії клубу. Після шостого місця в 1994 році клуб у сезоні 1994/95 вперше здобув друге місце, яке давало право грати у Кубку УЄФА. Ван Гогдалем став основним центральним захисником поряд із Йоганом де Коком. Разом із воротарем Рудом Геспом вони були гарантією успіху і «Рода» пропустила лише 28 м'ячів, стільки ж, скільки чемпіон «Аякс». У 1996 році команда знову кваліфікувалася у Кубок УЄФА, посівши четверте місце в Ередивізі.

«Шальке 04» Після цього тренер Губ Стевенс перейшов у німецький «Шальке 04», а у зимову перерву за ним пішов і Гогдалем. 15 лютого 1997 року Марко дебютував у Бундеслізі, вийшовши на заміну у матчі проти «Штутгарта» замість Їржи Немеця. У своєму дебютному сезоні в "Шальке"він провів 17 матчів у чемпіонаті, фактично зігравши в усіх поєдинках до кінця сезону, який команда завершила на 12-му місці. Попри невдачу в лізі, того ж сезону «Шальке» виграв Кубок УЄФА, здолавши у двоматчевому фіналі «Інтернаціонале». Однак ван Гогдалем не міг брати участь у турнірі, оскільки приєднався до команди посеред сезону з «Роди», яка вже виступала в цьому ж турнірі, і навіть зіграв проти «Шальке» у складі попереднього клубу. У сезоні 1997/98 ван Гогдалем і «Шальке» намагалися захистити титул Кубка УЄФА, але вибули у чвертьфіналі саме від «Інтера», якого перемогли роком раніше у фіналі. Нідерландець забив один гол у цьому турнірі у переможному матчі проти «Андерлехта» (2:1). У Бундеслізі команда посіла п'яте місце та забезпечила собі участь у Кубку УЄФА наступного сезону. Втім, у сезоні 1998/99 «Шальке» вибуло із Кубка УЄФА вже в першому раунді, поступившись празькій «Славії» після серії пенальті (загальний рахунок 1:1). Перші чотири удари з обох сторін були реалізовані, так само як і п'ятий удар «Славії», після чого ван Гогдалем не забив вирішальний пенальті німців, через що команда вибула з турніру. У Бундеслізі клуб завершив сезон на десятому місці, поза єврокубками.

У сезоні 1999/00 «Шальке» посіло 13-те місце, причому ван Гогдалем значну частину сезону пропустив через травму і провів лише чотири матчі в чемпіонаті. У сезоні 2000/01 він повернувся до регулярних виступів і допоміг команді посісти друге місце, відставши лише на одне очко від чемпіона, «Баварії» (Мюнхен). Сезон завершився драматично, оскільки «Баварія» здобула титул на останній хвилині останнього туру, коли гол Патріка Андерссона у доданий час на «Фолькспаркштадіоні» зруйнував мрію «Шальке» про перший чемпіонський титул за 43 роки. Втім, ван Гогдалем і його команда здобули втішний трофей, Кубок Німеччини, перемігши у фіналі «Уніон» (Берлін) з рахунком 2:0, а сам ван Гогдалем відіграв усі 90 хвилин.

У сезоні 2001/02 він уперше взяв участь у Лізі чемпіонів у складі «Шальке», де команда завершила груповий етап на останньому місці з шістьма очками, а ван Гогдалем забив по голу у матчах проти «Мальорки» і «Арсеналу». У Бундеслізі команда фінішувала п'ятою, а наприкінці сезону вдруге поспіль виграла Кубок Німеччини, здолавши у фіналі «Баєр 04» з рахунком 4:2, а Марко знову відіграв повний матч.

Завершення кар'єри У сезоні 2002/03 «Шальке» вибув із Кубка УЄФА на третьому раунді, поступившись «Віслі» (Краків), а в чемпіонаті посів сьоме місце. У травні 2003 року футболіст отримав серйозну травму і після операції він повернувся до тренувань лише у вересні 2003 року, коли новий тренер Юпп Гайнкес вже визначив основний склад. Ван Гогдалем намагався відновити форму у резервній команді Шальке в Регіоналлізі Північ, але зрештою у зимову перерву сезону 2003/04 його на півроку віддалив оренду у «Роду», де він провів ще 10 матчів у Ередивізі. Його останній професійний матч відбувся 17 квітня 2004 року проти його колишнього клубу «Валвейк» і завершився з рахунком 1:1.

Після повернення до «Шальке» він більше не зміг закріпитися в основі. До 2006 року він залишався у клубі, а в сезоні 2004/05 команда знову стала віце-чемпіоном та здобула Кубок німецької ліги 2005 року. Проте за ці два роки він більше не зіграв жодного матчу за «Шальке». Наслідки операції на стегні та хронічне захворювання печінки змусили його завершити кар'єру у 34 роки.

Виступи за збірну Марко ван Гогдалем виступав у складі молодіжної збірної Нідерландів на молодіжному чемпіонаті Європи 1992 року, дійшовши з командою до чвертьфіналу.

Кар'єра тренера Гогдалем тренував команду юнаків «Роди», а січня 2020 року обіймав посаду асистента тренера в юнацькій академії клубу «Рода U-19». Наступного року перейшов до молодіжної команди U-21, став працювати помічники працював асистентом Йорді Ренеркенса. 2023 року разом із Ренеркенсом перейшов на роботу у клуб «Грюне Стер».

Титули і досягнення Володар Кубка Німеччини (2): «Шальке 04»: 2000/01, 2001/02 Володар Кубка УЄФА (1): «Шальке 04»: 1996/97

Особисте життя З квітня 2007 року Марко ван Гогдалем разом зі своєю дружиною Денні керують гостьовим будинком поблизу Вурендала, що в південному Лімбурзі. Його захворювання печінки перебувало під контролем, однак на початку 2010 року він стояв у черзі на трансплантацію. У 2016 році Марко переніс трансплантацію печінки.

Його старший син у 2010 році грав у юнацькій команді «Роди», тоді як молодший виступав за менший аматорський клуб.

Примітки

Посилання