Алтайська кішка (алтайський кіт, altai blue eyes) – це експериментальна порода котів, головною принадою якої є темно сині очі (або різноокий, або мозаїчні) та контрастне темне хутро, або будь-якого кольору, крім білого та сіамського забарвлення (колор пойнту). Також алтайські коти можуть мати зелені або жовті очі, або бути латентами блактиних очей. Також алтайські коти можуть мати "мозаїчні очі" (секторна гетерохромія), коли синім забарвлене не все око, а лише якась його частина чи сектор.
Алтайські коти мають домінантний ген блакитних та різних очей (DBE alt). Саме тому, алтайським блакитнооким або різнооким котам можна обирати до пари лише партнера із зеленим або золотим (жовтим, бурштиновим) кольором очей.
На сторінках журналу про котів «Друг» (випуск №8/9 серпень-вересень 2004 року) вперше згадується про котів алтайської породи, а також про кота на імя Федір, якого можна вважати першим Алтайським котом. Він був з незвичайним блакитним кольором очей та білим кінчиком хвоста, який як дві краплі води, був схожим на Каліфорнійських кішок Охоз азулес, які мали не білі забарвлення шерсті та глибокий блакитний колір очей.
Сучасні алтайські коти мають новий стандарт, який було доопрацьовано у 2021 році. Селекціонери хочуть бачити алтайського кота в «дикому типі», схожого трохи на «барханного кота», який мав би миловидний вираз мордочки, важкий кістяк та вуха середнього чи великого розміру. Так, звичайно, заводчики розуміють, що копіювати барханну кішку, яку створила природа неможливо, та й вони цього не прагнуть. Тим не менш, саме барханний кіт надихнув заводчиків на створення нового типу алтайського кота. Селекціонери працюють також над забарвленнями цієї породи котів. Так, алтайський кіт може бути: золотим, срібним, чорним тиккованим, таббі забарвлень або чорного чи шоколадного, блакитного кольорів з невеликою кількістю білого і звичайно, з блакитними очима або різнооким! Але також є алтайські коти із зеленим або мідним кольором очей, які мають стати парою для блакитнооких або різнооких особин.
Попередні стандарти Алтайська Блакитноока кішка (алтайський кіт, altai blue eyes)
(тип барханний кіт)
Загальний вигляд. Коти цієї породи мають унікальну, неповторну зовнішність. Краса та елегантність – їх візитна картка. Розмір від середнього до великого, виглядає мускулистим і міцним. Родзинкою породи є великі насичено сині очі при не пойнтових забарвленнях. Округла голова, не довга морда, виражені вилиці, середнього розміру, вуха. Хороша, щільна шерсть, що покриває все тіло. Алтайська блакитноока кішка має активний, рухливий темперамент. Комунікабельний і лагідний характер, із задоволенням виявляє живий інтерес до всього навколишнього.Голова. Голова модифікований клин. Якщо дивитися спереду, цей клин окреслений трьома опуклими кривими, що звужуються: зовнішній край вух, вилиці і подушечки вусів. Вилиця, округлої форми з повними щоками. Якщо дивитися у профіль – стоп виражений; чоло, закруглюючись назад, переходить у плоский череп.
Мордочка помірної довжини, добре розвинена. Виступаючі подушечки вусів. Довжина носа становить максимум 1/3 загальної довжини голови.Шия: Середнього розміру, міцна, мускулиста, у пропорції до голови та тіла.Вуха. Середнього розміру, широкі в основі, закруглені на кінці. Вуха добре покриті шерстю, у них можуть бути вушні муфти (вовна в основі вух) та пензлики, як у рисі.Очі. Поставлено далеко один від одного, овальної форми, з нахилом у бік зовнішніх країв вух. Великі, ясні, блискучі. Дуже бажаним є рівномірний, насичений колір очей. Очі повинні бути синього, блакитного, золотисто-зеленого або зеленого кольору, а також можлива різноокість, мозаїка (чим інтенсивніший колір очей тим краще), допускається будь-який колір очей, але перевага надається насичено синім або зеленим кольорам.
Тип. Міцний, компактний. Корпус. М'язистий і важкий (за вагою), з досить міцним кістяком, з широкими грудьми, середньої довжини. Коти більші за кішок, але без порушення загальних пропорцій.Кінцівки та лапи. Кінцівки сильні, середньої довжини, задні трохи вищі за передні. Лапки овальні, зібрані в "кулачки".Хвіст. Середньої довжини (допускається довгий хвіст), добре покритий шерстю.
Кінцівки та лапи. Кінцівки сильні, середньої довжини, задні трохи вищі за передні. Лапки овальні, зібрані в "кулачки".
Хвіст. Середньої довжини (допускається довгий хвіст), добре покритий шерстю.
Шерсть повинна повністю покривати тіло. Особливо густа на спині, ногах, морді, щоках та вухах, боках, хвості. Допускаються всі забарвлення, включаючи різновиди з білим у будь-якій кількості. Але бажаною є мінімальна кількість білого у забарвленні. Можливий як короткошерстий так і довгошерстий варіант довжини шерсті.
Забарвлення. Допускаються будь-які забарвлення. Перевага надається тваринам з мінімальною кількістю білого або без видимих білих плям. Білі та колорні забарвлення не дозволені.
Недоліки. Довга вузька голова; недостатня міцність мускулатури; короткий хвіст.
Дискваліфікація. Велика плішивість, ненормальний або із заломом хвіст, неправильна кількість пальців, косоокість, слабкі задні лапи. Будь-які ознаки хвороби чи нездоров'я.
Схрещування з іншими породами допускається до 2030 р. У плановій племенній роботі допускається схрещування з Американськими та Європейськими короткошерстними котами, Британськими, Бенгальськими, Абіссінськими, Сомалійськими, Сибірськими і у вигляді разових в'язок іншими породами. Народжені після 1 травня 2030 р. можуть мати батьків лише Алтайських котів.
Оцінна шкала:
Тіло – 20 балів,
голова – 20 балів,
очі – 20 балів,
текстура шерсті - 15 балів,
окрас та малюнок шерсті - 15 балів,
загальний стан - 10 балів.
Характер
Алтайські коти в міру енергійні, за темпераментом — сангвініки, прекрасні компаньйони для сімейних і самотніх, мають ніжний характер.
У них поєдналися неймовірна прихильність до господаря та незалежність. Люблять домашній спокій та порядок. Зазвичай вибирають собі місце для огляду і спостерігають, мруживши свої небесно-блакитні очі. Створюють ауру умиротворення.
З іншими тваринами уживаються легко, але ті неодмінно повинні дотримуватися їх законів — дотримуватися порядку та спокою. Люблять і пограти, не порушуючи гармонії обстановки, що склалася. Дуже обережні.
Самці крупніші за самок, важчі. Вони, як правило, флегматики, готові з кожним пеститися, люблять пограти і поїсти. Самки мають більш незалежний характер, проте, також дуже лагідні та ніжні.
Алтайська блакитноока або алтайська кішка, алтайський кіт (altai blue eyes) - це справді унікальна і абсолютно нова експериментальна порода котів, і сподіваємося, що вона по праву, завоює серця любителів котів, а також заводчиків, і згодом буде визнана всіма фелінологічними організаціями світу.
Примітки