Стівен Педжет (17 липня 1855 – 8 травня 1926) був англійським хірургом та учасником кампанії, яка виступала за використання у дослідженняхпровівісекції. На основі праць Фукса він запропонував теорію метастазування «насіння та ґрунту», яка стверджує, що поширення раку не є випадковим. Він був сином видатного хірурга та патологоанатома сера Джеймса Педжета .

Біографія Стівен Педжет народився 17 липня 1855 року на площі Кавендіш у Лондоні. Він був п'ятою дитиною, четвертим сином хірурга та патологоанатома Джеймса Педжета

Стівен здобув освіту у школі Шрусбері . Він вступив до Церкви Христа в Оксфорді в 1874 році, закінчивши її з ступенем бакалавра в 1878 році ( та магістра в 1886 році). Він був студентом лікарні Святого Варфоломія та отримав ступінь члена Королівської лікарні з хірургії у 1885 році. Його обрали асистентом хірурга у Столичній лікарні , також він працював хірургом у Вест-Лондонській лікарні. Він був хірургом відділення горла та вуха в лікарні Міддлсекс.

Педжет помер у Лімпсфілді 8 травня 1926 року.https://www.semanticscholar.org/paper/Mr.-Stephen-Paget/a951573e5a4b62f8592414b94a574dbafaeef4d0 Запропонована теорія Педжету давно приписують висунення теорії метастазування насінням і ґрунтом, хоча у своїй статті «Розподіл вторинних новоутворень при раку молочної залози» він стверджує: «…головним прихильником цієї теорії зв’язку між емболом і тканинами, які його отримують, є Фукс…». Ернст Фукс (1851–1930), австрійський офтальмолог, лікар і дослідник, однак не називає це явище «насінням і ґрунтом», а визначає його як «схильність» органу бути реципієнтом певних новоутворень. У своїй статті Педжет представляє та аналізує 735 смертельних випадки раку молочної залози, досліджує розтини, а також багато інших випадків раку у літератури та стверджує, що розподіл метастазів не може бути випадковим, він доходить до висновку, що хоча «найкращу роботу в патології раку виконують ті, хто… вивчає природу насіння…» (ракової клітини), «спостереження за властивостями ґрунту» (вторинного органу) «також можуть бути корисними…»

Схвалення Луї Пастера Окрім інших публікацій, він також написав книгу про Луї Пастера під назвою «Пастер та після Пастера» . У книзі життя вченого розглядається від його раннього віку і до періоду його досягнень. Педжет написав книгу на згадку про життя Пастера, і у передмові він зазначає: «Домовлено опублікувати цей посібник 28 вересня, в день смерті Пастера. Це день, який усі лікарі та хірурги – і не тільки вони – повинні відзначати у своїх календарях; і цього року він має особливе значення для нас, тепер, коли його країна та наша борються пліч-о-пліч за повернення миру у світі».

Вівісекція Після виходу на пенсію у 1910 році Пейджет став присвячувати багато часу обґрунтуванню методу вівісекції . Bates, A. W. H. (2017). Anti-Vivisection and the Profession of Medicine in Britain: A Social History. Palgrave Macmillan. p. 135. Він був секретарем Товариства із захисту досліджень . Він написав книгу «Справа проти антивівісекції» у 1904 році та був редактором книги «За і проти експериментів на тваринах» у 1912 році. Педжета різко критикували антивівісектори. У 1962 році Арчібальд Гілл зазначив, що «смерть Стівена Педжета дійсно була заявлена антивівісекторами як прямий наслідок їхніх молитов».

Критика християнської науки У 1909 році Педжет написав книгу « Віра та діла християнської науки», яка викриває помилки, суперечності та небезпеки християнської науки .

Вибрані публікації The Case Against Anti-Vivisection. 1904.

Ambroise Paré and His Times, 1510-1590 (1897) Confessio Medici. 1908. The Faith and Works of Christian Science. 1909.

For and Against Experiments on Animals. 1912.

Посилання