Штефан Байнліх (, 13 січня 1972, Берлін) — німецький футболіст, що грав на позиції півзахисника.
Виступав, зокрема, за клуби «Астон Вілла», «Баєр 04» та «Гамбург», а також національну збірну Німеччини.
Клубна кар'єра Народився 13 січня 1972 року у Східному Берліні, НДР. Вихованець клубу «Динамо» (Берлін), але 1988 році його було виключено зі складу. Офіційною причиною стали порушення серцевого ритму, які у Байнліха справді були, однак, за його власною оцінкою, вирішальними стали сімейні зв'язки із Заходом. Тому він перейшов до нижчолігового клубу і розпочав навчання за фахом електрика на підприємстві VEB Bergmann-Borsig. Спочатку він грав за юнацьку команду клубу, а в сезоні 1990/91 провів 20 матчів у другій за силою лізі НДР, забивши 5 голів. У цей час Байнліх розпочав перекваліфікацію на торгового працівника, але перервав її, щоб зареєструватися як безробітний і мати більше часу для тренувань. У сезоні 1991/92 він грав з командою у третьому дивізіоні чемпіонату об'єднаної Німеччини.
Після переконливої гри у матчі Кубка Німеччини проти аматорів «Гамбурга» у вересні 1991 року тодішній тренер клубу Герд-Фолькер Шок зацікавився його підписанням. У тому ж місяці він пройшов перегляд у «Баварії», але в підсумку у середині жовтня 1991 року Байнліх підписав свій перший професійний контракт з англійським клубом «Астон Вілла» та разом із одноклубником Маттіасом Брайткройцом переїхав до Англії. Загалом він провів за «Віллу» протягом трьох сезонів 16 матчів у вищому дивізіоні країни і забив 1 гол, так і не закріпившись у команді з Бірмінгема.
Влітку 1994 року Байнліх, знову разом із Брайткройцом, перейшов до «Ганзи» із Другої Бундесліги. У своєму першому сезоні в команді він забив 15 голів у чемпіонаті та допоміг команді з Ростока вийти до Бундесліги, встановивши рекорд клубу за кількістю голів у другій лізі, який було побито лише у 2022 році Джоном Вергуком. У сезоні 1995/96 Байнліх став частиною надзвичайно успішного сезону «Ганзик», яка у своєму першому сезоні після повернення посіла шосте місце в Бундеслізі. У цьому сезоні Байнліх забив 11 голів. У сезоні 1996/97 він відзначився вісьмома голами, а «Ганза» завершила чемпіонат на 15-му місці, однак із комфортним відривом у сім очок від зони вильоту.
Влітку 1997 року Байнліх залишив «Ганзу» і підписав контракт із «Баєром». У своєму першому сезоні 1997/98 Байнліх забив сім голів, а клуб посів третє місце. У сезоні 1998/99 «фармацевти» фінішували другим, а Байнліх забив шість м'ячів і віддав дев'ять результативних передач. У сезоні 1999/00 Байнліх відзначився 11 голами та вісьмома асистами, а «Баєр» знову завершив чемпіонат на другому місці, поступившись чемпіону «Баварії» лише за різницею м'ячів, попри те, що атака команди була найкращою того сезону.
Влітку 2000 року Байнліх залишив «Баєр» після трьох успішних сезонів і підписав контракт із столичною «Гертою». Штефан не зміг повторити свої показники з часів виступів за «Баєр» і у першому сезоні забив п'ять голів у чемпіонаті, а в наступні два загалом лише три. Проте він був частиною сильної команди того періоду й двічі поспіль виграв із «Гертою» Кубок німецької ліги, у 2001 і 2002 роках, коли у фіналах команда перемагала «Шальке 04» з однаковим рахунком 4:1. У першому фіналі Байнліх відіграв усі 90 хвилин, а в другому участі не брав.
Влітку 2003 року Байнліх залишив «Герту» і підписав контракт із «Гамбургом», де провів три сезони і у першому з них ще раз виграв Кубок німецької ліги, а 2005 року здобув і Кубок Інтертото. У перших двох сезонах із Байнліхом «Гамбург» фінішував на восьмому місці, а сезоні 2005/06 команда посіла третє місце, що дало право виступати в Лізі чемпіонів 2006/07. Водночас у цьому сезоні кількість його виступів зменшилася, і він повернувся до клубу, де розкрився, «Ганзи», яка тоді грала у Другій Бундеслізі. Разом із «Ганзою» Байнліх вдруге у кар'єрі за один сезон вийшов до Бундесліги і став її капітаном, однак команда протрималася там лише один рік і за підсумками сезону 2007/08 знову вилетіла до Другої Бундесліги. Влітку 2008 року Байнліх оголосив про завершення кар'єри через проблеми з колінами. Загалом за кар'єру Байнліх провів 288 ігор у Бундеслізі, забивши 56 голів.
Він навіть повернувся на поле у 2010 році, зігравши 2 гри за , клуб Вербандсліги Мекленбургу-Передньої Померанії (шостого дивізіону Німеччини) на запрошення колишнього партнера по команді, а нині граючого тренера клубу Гайко Мерца.
Виступи за збірну 2 вересня 1998 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Німеччини в товариському матчі проти Мальти. Востаннє зіграв за збірну 16 серпня 2000 року в матчі, що завершився перемогою 4:1 над Іспанією. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 5 матчів.
Після завершення кар'єри 30 травня 2010 року Штефана Байнліха офіційно представили як менеджера «Ганзи». У січні 2011 року він продовжив свій контракт, який спочатку діяв до кінця сезону, ще на один рік, до 30 червня 2012 року. Після одного сезону в Третій лізі він разом із «Ганзою» повернувся до Другої Бундесліги. 8 червня 2012 року Байнліх залишив посаду менеджера «Ганзи». У 2013 році він став виконавчим директором легкоатлетичного клубу 1. ЛАВ (Росток).
Наприкінці листопада 2019 року «Ганза» призначила Байнліха новим керівником клубного центру підготовки молоді. Паралельно він і надалі виконував обов'язки виконавчого директора в легкоатличному клубі. У грудні 2021 року «Ганза» та Байнліх продовжили співпрацю до 2025 року. Він був одним із відповідальних за професіоналізацію молодіжного центру та вихід команд U17 і U19 до Бундесліги. У лютому 2023 року «Ганза» повідомила, що Байнліх достроково розірве контракт наприкінці березня 2023 року з особистих причин.
Титули і досягнення Володар Кубка англійської ліги (1): «Астон Вілла»: 1993/94 Володар Кубка німецької ліги (3): «Герта»: 2001, 2002 «Гамбург»: 2003 Володар Кубка Інтертото (1): «Гамбург»: 2005
Примітки
Посилання