Загін командос Королівських ВМС (), також відомі як Королівські плацдармові командос — підрозділ спеціального призначення британських командос, сформований з особового складу Королівського флоту під час Другої світової війни. Перші підрозділи були сформовані в 1942 році, і до кінця війни було сформовано 22 підрозділи розміром з роту для виконання різних завдань, пов'язаних із захопленням, утриманням та контролем плацдармів у ході проведення десантних операцій. Головним обов'язком «плацдармових командос» було «швидке та безпечне повернення всіх човнів на плацдарм».

Загони Королівського військово-морського командос брали участь у всіх десантних висадках союзників з початку 1942 року до кінця війни, після чого були розформовані. Операції включали висадку в Дієго-Суарес на Мадагаскарі, операцію «Торч» (Північна Африка), операцію «Нептун» (висадка в Нормандії), операцію «Викрутка» в Бірмі, операцію «Маркет-Гарден», вторгнення на Ельбу (кодова назва операція «Брассард») та штурм Вальхерена.

Історія Перші десантні операції союзників на початковому етапі війни були ускладнені поганою організацією та контролем плацдармів у зоні висадки. У 1941 році були сформовані Військово-морські плацдармні групи, які були попередниками Королівських військово-морських командос.

Перші Королівські військово-морські командос сформовані з цих плацдармних груп невдовзі після операції «Айроклад», першої висадки союзників на Мадагаскарі з метою захоплення порту Дієго-Суарес, що утримувався французами уряду Віші, на початку травня 1942 року. Під час цієї операції спеціально навчені плацдармні групи Королівського флоту висаджувалися разом з першою хвилею штурмових військ, щоб організувати плацдарми та контролювати висадки. Успіх цих груп призвів до рішення сформувати Королівські військово-морські командос, і протягом 1942—1943 років був відібраний особовий склад, а навчання проходило на кораблі HMS Armadillo в Ардентінні, а потім у школі командос в Акнакарі у Шотландському високогір'ї.

Зрештою, було сформовано 22 підрозділи командос Королівського військово-морського флоту, які отримали найменування від «A» до «W» (хоча підрозділу «I» не було), кожен з яких мав власний особовий шнурок відмінного кольору, який носили на лівому плечі при носінні загальної бойової форми британської армії. Слід зазначити, що підрозділ «W» був сформований переважно з особового складу Королівського канадського флоту. Кожен підрозділ приблизно відповідав ротному комплекту сил.

Операції Завдяки своїм спеціалізованим навичкам, загони Королівських військово-морських командос брали участь у кожній десантній операції, проведеній союзниками з початку 1942 року до кінця війни. Після їхньої першої участі в операції «Айроклад» на Мадагаскарі, наступна велика операція, в якій взяли участь Королівські військово-морські командос, відбулася в серпні 1942 року, коли два підрозділи Королівських військово-морських командос — «C» та «D» — залучалися до злощасної операції «Ювілей». Підрозділи забезпечили спостерігачів та плацдармну групу на кожному з висаджених плацдармів, проте зрештою багато з них не змогли вийти на берег, а ті, кому вдалося висадитися, не змогли виконати свої завдання через щільний кулеметний вогонь німців, які захищали зону плацдармів. Унаслідок цього втрати серед військово-морських командос були великими, і коли операцію зрештою було припинено, багатьох з них полонили.

Під час операції «Торч» до складу командос Королівського флоту входили групи командос «C», «E», «F» та «G», посилені елементами «H» та «J». Розподілені по трьох оперативних групах, військово-морські командос, які в деяких випадках носили американську форму, щоб заспокоїти вояків вішістської французької армії, висадилися серед першої хвилі військ у Касабланці, Орані та Алжирі. Після очищення плацдармів від обороняючихся військ, вони виконали завдання з маркування плацдарму, організації евакуації поранених та військовополонених, а також провадили контроль наступних хвиль, що висаджувалися на плацдарм.

У червні 1943 року командос «D» взяли участь у висадці на Пантеллерії, а в липні — сім військово-морських командос — «C», «E», «F», «G», «K», «M» та «N» — взяли участь у вторгненні союзників на Сицилію, влаштовуючи осередки керівництва процесом висадки на 27 різних плацдармах. У вересні 1943 року групи командос «C», «G», «H», «K», «M», «N» та «O» взяли участь у висадці на материковій Італії. Висадившись у Салерно та Анціо, вони виконали завдання, зокрема розмінування плацдармів. Пізніше, у червні 1944 року, групи «A» та «O» зазнали важких втрат під час операції «Брассар» — захоплення острова Ельба. Інші брали участь в операціях союзників у Югославії та Греції.

Також у червні 1944 року вісім підрозділів — «F», «J», «L», «P», «Q», «R», «S», «T» та «W» — команди, останні складалися з добровольців Королівського канадського флоту — брали участь в операції «Нептун» під час масштабної висадки союзників у Нормандії в червні 1944 року. Тут вони брали участь у захопленні та утриманні плацдармів від німецьких контратак, одночасно виконуючи покладені на них завдання з контролю плацдарму для забезпечення стабільного та ефективного прибуття особового складу та припасів на землю. Загони залишалися в Нормандії близько шести тижнів, перш ніж їх вивели для відновлення та підготовки до подальших операцій. Подальші операції на Європейському театрі війни були обмежені за масштабом після висадки в Нормандії, але включали участь командос Королівських ВМС у штурмі Вальхерена з командос Королівської морської піхоти з 4-ї бригади спеціальної служби та спроби командос «L» та «M» переправитися через Рейн в Арнемі під час операції «Маркет-Гарден».

Згодом було ухвалено рішення про переміщення командос Королівського флоту на Далекий Схід. У лютому 1944 року командос «H» брали участь у висадках вздовж узбережжя Аракана в рамках операції «Викрутка», тоді як командос «C» та «E» пізніше розпочали операції в Малаї. Оскільки війна в Європі добігала кінця, вважалося, що морські командос зможуть відіграти певну роль у пізніших операціях проти японців, де вони братимуть участь в операціях, запланованих на Малаї та островах Японії, і у зв'язку з цим сім підрозділів — «C», «E», «H», «J», «M», «N», «R» та «V» — виділили для цих операцій, але зрештою війна на Тихому океані закінчилася до їх розгортання.

Див. також Сили спеціальних операцій ВМС США Оператори бойових катерів ССО Авіанавідник 73-й морський центр спеціальних операцій (Україна) Formoza 2-га окрема бригада спеціального призначення (РФ)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання The Royal Naval Commandos Royal Naval Commandos The Real Royal Navy Beachhead Commandos

Література Haskew, Michael E (2007). Encyclopaedia of Elite Forces in the Second World War. Barnsley: Pen and Sword. ISBN 978-1-84415-577-4. Messenger, Charles (1985). The Commandos: 1940—1946. London: Kimber. ISBN 0-7183-0553-1. Moreman, Timothy Robert (2006). British Commandos 1940-46. London: Osprey Publishing. ISBN 1-84176-986-X Джон Паркер. История элитных войск. Британские коммандос 1940—2000 . Москва: Изографус, ЭКСМО, 2003.