Ніколас Омонук Окойт (народився близько 1999 року) — угандійський активіст за кліматичну справедливість та засновник руху End Fossil Occupy Uganda, що виступає за поетапну відмову від викопного палива та справедливий перехід (процес трансформації економік і суспільств у бік сталого розвитку із забезпеченням справедливості та рівності для всіх, особливо для найвразливіших до змін) в Африці. Омонук має ступінь з земельної економіки Університету К'ямбого, та брав участь у міжнародних кліматичних кампаніях і конференціях, зокрема на таких світових кліматичних заходах, як Європейський форум Альпбах в Австрії, та щорічних кліматичних конференціях ООН у рамках РКЗК ООН

Раннє життя та освіта Омонук походить із пасторальної родини в Паллісі, Східна Уганда. Він належить до племені Ітесо, де кожна дитина має конкретні домашні обов'язки. За даними джерел, на його активізм вплинув досвід наслідків екологічних викликів, зокрема посухи, у молоді роки. Зростаючи в сільській громаді, яка значною мірою залежала від землеробства та скотарства, він у молодості відчув на собі безпосередній вплив змін клімату. В інтерв'ю, опублікованому в Германні (2024), він згадує, що в дитинстві він і його брати відповідали за догляд за худобою родини, спочатку долаючи невеликі відстані, щоб дістати воду зі свердловини. Однак з часом наростаюча посуха змусила їх долати дедалі більші відстані в пошуках води та пасовищ, що зрештою унеможливило утримання стада. За словами Омонука, родина була змушена продати більшу частину худоби, а батько вдався до розведення курей та продажу яєць, щоб оплатити навчання дітей.

Омонук має ступінь бакалавра наук із земельної економіки, оцінки землі та власності (землеустрій) Університету К'ямбого. Вступивши до університету, Омонук помітив, що більшість студентів не походять із сільських громад, попри те, що понад 70 % населення Уганди проживає в сільських і маргіналізованих районах. За даними джерел, це спостереження, у поєднанні з його особистим досвідом кліматичного переміщення традиційних засобів до існування та культури, спонукало його до кліматичного активізму.

Активізм

End Fossil Occupy Uganda та Agape Earth Coalition Омонук заснував End Fossil Occupy Uganda місцевий кліматичний рух, що виступає за поетапну відмову від викопного палива та справедливий перехід для Африки. Він брав участь у кліматичних кампаніях, щоб заохотити уряди та партнерів з розвитку припинити фінансування енергетики на основі викопного палива в усьому світі задля сталого майбутнього для всіх. У лютому 2024 року він разом із рухом End Fossil Occupy Uganda розпочав п'ятитижневу кампанію для посилення вимог кліматичної справедливості.

Під час Європейського форуму Альпбах в Австрії він підтримав кліматичний страйк, де також розповідає через подкаст, як зміна клімату змушує незліченну кількість людей з його батьківщини продавати своє майно та тікати до інших країн.

Він підтримав кліматичну акцію з плавання на Dreirosenbrücke у Базелі, Швейцарія, метою якої було продемонструвати зв'язок між видобутком нафти та міграцією.

Омонук представляв найбільш постраждалих людей і регіони (MAPA) на COP27 і COP28, виступаючи за поетапну відмову від викопного палива та введення в дію Фонду збитків і шкоди.

У грудні 2023 року він відвідав Конференцію з питань зміни клімату COP28 в ОАЕ. Конференція Організації Об'єднаних Націй зі зміни клімату або Конференція Сторін РКЗК ООН, яку частіше називають КС, була 28-ю конференцією Організації Об'єднаних Націй зі зміни клімату, яка проводиться щорічно протягом двох тижнів.

У 2024 році він виступив співорганізатором Agape Earth Coalition — об'єднаної організації, до якої входять молоді кліматичні активісти, НУО та організації низового руху. Пізньої осені 2024 року Омонук разом з угандійськими активістами Еволін Ачам та Айдою Накку, які представляють різні рухи та ініціативи, об'єднані під Agape Earth Coalition, подорожував Європою, щоб зібрати підтримку для переговорів щодо кліматичного фінансування напередодні COP29. Згідно з опублікованим звітом, група відвідала Лондон, Страсбург і Берлін, а наступним пунктом призначення мав стати Бонн, де вони зустрічалися з НУО, політиками, науковцями та молоддю у кожній країні. 29 і 30 листопада 2024 року вони відвідали Вільний університет Берліна в рамках циклу лекцій про кіно та екологічну кризу, де обговорювали активізм у сфері кліматичної справедливості, корпоративну відповідальність та реалії кліматичного активізму в Глобальному Півдні. Він також був запрошений на COP29 в Азербайджані.

Критика викопного палива Проекти з видобутку викопного палива, зокрема Східноафриканський трубопровід для транспортування сирої нафти (EACOP) в Уганді, розглядаються як потенціал для стимулювання економічного зростання та покращення доступу до енергії, хоча вони викликали екологічні занепокоєння та зустрічають опір з боку екологічних активістів, зокрема Омонука. Омонук критикував участь корпорацій у суперечливих проектах з видобутку викопного палива на місцевому та міжнародному рівнях. Основним напрямком активізму Омонука є його кампанія проти Східноафриканського трубопроводу для транспортування сирої нафти (EACOP), який завдовжки 1443 кілометри має стати найдовшим у світі підігрівним трубопроводом для сирої нафти, що простягнеться від нафтових родовищ Кінгфішер і Тіленга на півночі Уганди до берегів Індійського океану в Танзанії. Трубопровід ініційований французькою нафтогазовою компанією TotalEnergies, у його будівництві також бере участь китайська компанія CNOOC. За опублікованими даними, TotalEnergies належить 62 відсотки акцій, CNOOC — 8 відсотків, а Уганда та Танзанія через свої державні компанії — по 15 відсотків. Він виступив проти проектів з видобутку викопного палива через їхній потенційний вплив на місцеві громади.

Директива ЄС CSDDD

У жовтні 2023 року Омонук разом із адвокатом з прав людини Максвеллом Атухурою закликав законодавців ЄС підтримати Директиву про належну перевірку корпоративної стійкості (CSDDD). Він заявив, що директива може встановити механізми підзвітності, що дозволить використовувати засоби правового захисту від порушень екологічних прав та прав людини, пов'язаних з європейськими компаніями в Уганді, де правові засоби захисту обмежені.

Однак директива зустрічає опір з боку деяких груп зацікавлених сторін і держав-членів ЄС, які вважають, що вона накладатиме надмірне регуляторне навантаження, збільшуватиме витрати на дотримання вимог і потенційно шкодитиме конкурентоспроможності, особливо для малих і середніх підприємств.

Публікації та авторство Активізм Омонука поширюється на написання та внесок у науковий і політичний дискурс щодо корпоративної відповідальності та кліматичної справедливості.

Його ім'я представлене в академічній та культурній збірці «Кліматичні теми: культурні втручання, написання кліматичних робіт та палаюча планета», написаній у співавторстві з Евелін Ачам та Айдою Накку. В опублікованому інтерв'ю, проведеному у Вільному університеті Берліна 29–30 листопада 2024 року, він обговорює перетин кліматичної справедливості, корпоративної відповідальності, знань корінних народів та реалії кліматичного активізму на Глобальному Півдні, включаючи конкретні небезпеки, з якими стикаються активісти в Уганді.

Він також дав інтерв'ю в книзі «Чого ми хочемо? Der Klimastreik — von Systemwandel bis Klimagerechtigkeit» ("Чого ми хочемо? Кліматичний страйк — від системних змін до кліматичної справедливості »), виданій видавництвом Rotpunkverlag, Цюрих, разом з колегою-активістом Пейшенсом Набукалу. В інтерв'ю, яке провів автор Цирілл Германн, Омонук детально обговорює свій особистий досвід дорослішання в Паллісі, вплив проекту EACOP на місцеві громади, досягнення кампанії «Зупинити EACOP», структурну нерівність, що лежить в основі проектів з викопного палива в Африці, та своє бачення справді справедливого переходу.

У публікації, опублікованій у Konzeptwerk Neue Ökonomie, Омонук стверджує, що безкарність транснаціональних компаній сприяє порушенням прав людини та руйнуванню навколишнього середовища, закликаючи до ліквідації несправедливих правових систем та забезпечення справжньої корпоративної відповідальності для забезпечення відшкодування кліматичних збитків.

У статті-виступі, опублікованій у співавторстві для Table.Briefings, Омонук критикує відсутність прогресу через десять років після Паризької угоди та закликає до створення справедливіших структур переговорів COP та більшого залучення молоді до процесів глобальної кліматичної політики.

Див. також

Ванесса Накате Лія Намугерва Грета Тунберг Евелін Ачам

Посилання