Зовнішня оболонка (, «зовнішня оболонка»), також відома як адвентиційна оболонка ( — «додаткова оболонка»), — це зовнішня оболонка (зовнішній шар) кровоносної судини, що оточує середню оболонку (tunica media). Вона складається переважно із колагену, в артеріях підтримується зовнішньою еластичною пластинкою. Колаген служить для закріплення кровоносної судини до сусідніх органів, надання стабільності.
Існує три шари (оболонки) кровоносних судин: внутрішня оболонка (tunica intima), середня оболонка (tunica media) та зовнішня оболонка (tunica externa).
Структура Зовнішня оболонка складається із колагенових та еластичних волокон пухкої сполучної тканини. Вона секретується фібробластами. Зазвичай це найтовстіша оболонка у венах і може бути товстішою за середню оболонку (tunica media) у деяких великих артеріях. Зовнішні шари зовнішньої оболонки не є чіткими, а радше зливаються із навколишньою сполучною тканиною зовні судини, допомагаючи утримувати судину у відносному положенні.
Функція Зовнішня оболонка забезпечує структурну підтримку кровоносних судин. Вона запобігає надмірному розширенню судин(особливо артерій) під впливом внутрішнього кров'яного тиску. Вона також важлива для контролю судинного кровотоку у легенях.
Клінічне значення Поширеним патологічним розладом, що стосується зовнішньої оболонки судин, є цинга, також відома як дефіцит вітаміну С. Цинга виникає тому, що вітамін С необхідний для синтезу колагену, а без нього пошкоджений колаген не може підтримувати стінки вен і розривається, що призводить до негативних наслідків.
Галерея
Див. також
Адвентиція Аорта Вільям Гарвей — довів, що кров рухається по колу. Марчелло Мальпігі — досліджував капіляри. Вернер Форсман — заклав основи ангіокардиографії.
Примітки
Посилання
Anatomy photo: Circulatory/vessels/vessels7/vessels4 — Comparative Organology at University of California, Davis — «Bird, vessels (LM, High)»